Треба вийти з чорних списків порушників прав інтелектуальної власності

Україна потрапляє в різноманітні чорні списки порушення прав інтелектуальної власності. За даними асоціації «Бізнес у боротьбі з підробками та піратством», наша країна посідає дев’яте місце серед країн, що виробляють контрафактну продукцію (на перших позиціях — Росія та Китай). А збитки від діяльності українських нечесних ділків торік становили 320 млн. дол. З цієї неоптимістичної статистики заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко розпочав парламентські слухання «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування».

— Країна, — зазначив Микола Томенко, — є європейським лідером з виробництва та експорту неліцензійного програмного забезпечення.

Нині найголовнішою проблемою в сфері захисту прав інтелектуальної власності, за словами заступника глави парламенту, є не відсутність законодавства, а слабкий урядовий контроль за його виконанням.

Заступник Голови Верховної Ради повідомив, що парламентськими слуханнями зацікавилися не лише вітчизняні експерти. Микола Томенко зачитав телеграму від коаліції з питань захисту прав інтелектуальної власності. В ній, зокрема, йдеться, що порушення прав інтелектуальної власності є доволі поширеним явищем у країнах колишнього Радянського Союзу. А щорічні втрати бізнесу та урядів від цих порушень становлять мільярди доларів.

Міністр науки та освіти Станіслав Ніколаєнко підтримав визначення на законодавчому рівні організаційно-правової форми організації колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права.

— Ситуація ускладнюється тим, що недобросовісні дії деяких організацій колективного управління призводять до зменшення виплат гонорарів авторам, — зазначив він. — Тільки торік було виявлено 812 злочинів у сфері інтелектуальної власності. 462 кримінальні справи було направлено до суду. Крім того, співробітниками МВС та державними інспекторами було складено 5258 адміністративних протоколів у зв’язку з порушенням таких прав.

«В Україні є величезний інтелектуальний пласт. Але, на превеликий жаль, ми його розтринькуємо, — переконана глава профільного комітету Катерина Самойлик. — І тому я сподіваюся, що пропозиції і зауваження, висловлені під час парламентських слухань, буде покладено в основу роботи Верховної Ради». Її думку про те, що без політичної волі та виховання культури у населення захист прав неможливий, підтримав співдоповідач Володимир Полохало, інші народні депутати, фахівці та експерти.

— Саме суспільство має усвідомлювати цінність інтелектуальної власності, — зазначив В. Полохало, — інакше всі зусилля можновладців, щоб вивести Україну з чорних списків порушників, будуть неефективні.