Юрій Богуцький: «Ми повинні продемонструвати народові України творчі здобутки кожного регіону...»

Сьогодні — Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва

— Юрію Петровичу, що для вас особисто і для всіх працюючих у галузі означає Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва? Як готувалися вони до нього і як відзначатимуть цього року іменинники це свято?

— Дбайливо зберігаючи та поповнюючи духовну спадщину, наші аматори збагачують духовну скарбницю українського народу, допомагають зміцнювати моральні засади суспільства, яке сьогодні потребує цього, як ніколи.

Уже стало доброю традицією проводити це свято в Національній опері України. До участі в урочистостях запрошуються делегації від регіонів. Зокрема, це керівники місцевих органів культури, голови обласних комітетів профспілки працівників культури, керівники творчих аматорських колективів, переможці міжнародних та всеукраїнських конкурсів, відомі діячі культури і мистецтва, громадські організації та творчі спілки.

З нагоди свята на адресу нашого міністерства надійшли привітання від Президента України В. Ющенка, Прем’єр-міністра України В. Януковича, Голови Верховної Ради України О. Мороза, Голови ЦК профспілки працівників культури Л. Перелигіної.

А в концертній програмі, як зазвичай, візьмуть участь кращі аматорські та професійні митці, творчі колективи та окремі виконавці столиці та регіонів.

Кращі працівники культури, керівники та аматори народного мистецтва відзначені державними нагородами та галузевими відзнаками.

Користуючись нагодою, хочу підкреслити ту увагу, яку наразі приділяють культурній галузі Президент та Прем’єр-міністр. Велику роботу, наприклад, проводить Національна рада з питань культури і духовності при Президенті України. Коли мене призначили на посаду міністра культури і туризму в листопаді минулого року, наше відомство отримало окреме доручення Віктора Януковича про розв’язання найактуальніших питань у сфері культури. Йшлося і про прискорення внесення проекту закону України «Про культуру» на розгляд Верховної Ради, про посилення державної підтримки діяльності творчих спілок та збільшення обсягів їхнього фінансування, збільшення обсягів видатків на проведення гастрольної діяльності національних мистецьких колективів, поширення на працівників закладів культури і мистецтв державної та комунальної форми власності порядку виплати доплати за вислугу років, створення у Києві Центрального будинку мистецтв тощо. І міністерство відразу почало працювати над виконанням цих доручень. Крім того, Прем’єр-міністр формулює для нас та облдержадміністрацій щомісячні доручення — після своїх поїздок по регіонах країни — за напрямами роботи в царині культури.

— Який стан народного мистецтва, особливо в селі, де знищено чи занедбано, мабуть, більшість будинків культури, клубів? Чи є тут позитивні приклади збереження і успішної роботи сільських осередків культури?

— Сьогодні в Україні функціонує 17895 клубних закладів, а це — 44,7 відсотка від загальної кількості закладів всієї культурної галузі. Всі клуби — комунальної форми власності. Із них 16364 (91,5 відсотка) — у сільській місцевості. Із діючих клубних закладів 3676 (20,5 відсотка) — у пристосованих приміщеннях, 7231 (40,4 відсотка) потребують капітального ремонту, а 526 (2,9 відсотка) перебувають в аварійному стані.

Можу сказати, що нині мережа клубних закладів вже стабілізувалася, закриття ж деяких клубів в окремих селах сталося внаслідок аварійності приміщень, зменшення кількості населення цього села, передавання закладів культури з балансу на баланс.

До речі, протягом 2005—2006 років відбулося найменше скорочення мережі культурних закладів: на виконання рішень органів місцевого самоврядування припинили свою діяльність трохи більш як 50 клубних закладів.

Водночас за рішеннями місцевих органів влади відновили свою діяльність 43 клуби та будинки культури. Відкрито клуби в Автономній Республіці Крим, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Івано-Франківській, Луганській, Львівській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській областях та в Києві.

Триває процес подальшого визначення нового статусу клубного закладу. І найперспективнішими визнано освітньо-культурні комплекси та з культурного дозвілля, які вже успішно працюють у Рівненській та Тернопільській областях. Створення таких моделей закладів культури дає можливість скооперувати матеріальні, фінансові, кадрові ресурси і раціонально використовувати їх. У цих закладах запроваджують прогресивні форми організації роботи й оплати праці, за рахунок чого збільшився обсяг фінансових надходжень з різних джерел, у тому числі від платних послуг, зміцнилася матеріально-технічна база.

У більшості областей та районів, у багатьох містах розроблені й затверджені регіональні програми розвитку культури. Ці програми також передбачають комплекс заходів, спрямованих на зміцнення матеріально-технічної бази закладів культури, в тому числі й клубів.

Минулого року наше Міністерство провело Всеукраїнський огляд-конкурс районних будинків культури. І з цього приводу місцева влада у Вінницькій, Дніпропетровській, Сумській, Херсонській, Чернігівській областях прийняла розпорядження «Про виділення додаткових коштів з місцевих бюджетів для розширення сфери діяльності районних будинків культури» як базових клубних установ.

Так, на ремонтні роботи районних будинків культури Вінницької області з місцевих бюджетів у 2006 році використано 1 млн. 195 тис. грн. У 19 районних будинках культури оновлено костюми, сцени, придбано музичне обладнання на суму 84,4 тис. грн.

Під час затвердження місцевих бюджетів у Дніпропетровській області на 2006 рік видатки на культуру було збільшено у 1,8 разу. Вперше за останні десять років в області на потреби кожного районного будинку культури виділено по 20 тисяч бюджетних коштів.

Для поліпшення культурного обслуговування мешканців сільської місцевості Івано-Франківської області за рахунок обласного бюджету придбано автотранспорт для п’яти районних будинків культури. За рахунок обласного та місцевих бюджетів проведено капітальні та поточні ремонти районних будинків культури на суму 2596 тис. грн.

Систематичну фінансову підтримку з бюджетів усіх рівнів одержують районні будинки культури Харківської області. Зокрема, на капітальний ремонт Балаклійського районного будинку культури торік витрачено понад 2 млн. грн.

Цього року Міністерство культури і туризму спільно з управліннями культури ОДА проводить Всеукраїнський огляд-конкурс сільських клубних закладів. Мета цього заходу — поліпшення матеріально-технічного стану сільських клубів та будинків культури.

Народній творчості вдалося зберегти кращі колективи, а всі види і жанри народного мистецтва мають можливість розвиватися і далі. Пріоритетна роль у відродженні української культури, залученні найширших верств населення до надбань народного мистецтва, самобутніх фольклорних традицій належить, безперечно, клубним закладам. Сьогодні в них функціонує понад 100 тисяч клубних формувань. Більше як 82 тисячі з них — творчі аматорські колективи (це на 1185 колективів більше, ніж у попередні роки). Найпопулярнішими та наймасовішими є вокально-хоровий, театральний і хореографічний жанри.

У переважній більшості областей (Вінницька, Рівненська, Запорізька, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Тернопільська, Хмельницька) засновані щомісячні стипендії для творчої молоді, премії за творчі досягнення в різних сферах мистецтва. Це, зрозуміло, помітно стимулює утвердження професійного мистецтва та розвиток народної творчості.

Поліпшенню матеріальної бази клубних закладів, творчих аматорських колективів сприяють різноманітні акції, що їх постійно проводить наше міністерство. Це вже згадувані щорічні Всеукраїнські огляди-конкурси районних будинків культури та сільських клубних закладів.

Важливу роль у збереженні народних традицій, розвитку аматорського мистецтва відіграє Державна програма охорони та збереження нематеріальної культурної спадщини на 2004—2005 роки. В рамках її реалізації проводяться фольклорно-етнографічні експедиції, наукові конференції, фестивалі, конкурси, свята. Це дає можливість віднаходити першоджерела культурних надбань — від найменшого до найбільшого населеного пункту України, відтворювати етнічну культуру, традиції, звичаї, обряди найрізноманітніших місцевостей нашої країни.

— Нещодавно ви публічно заявили про відновлення творчих звітів майстрів мистецтв і аматорів народного мистецтва, які з величезним успіхом і резонансом проводилися в Національному палаці «Україна». Коли планується розпочати звіти?

— Питання проведення творчих звітів областей обговорювалося віце-прем’єр міністром Дмитром Табачником з активом обласних земляцтв України ще 27 грудня 2006 року. Обговорювалась ця ініціатива і в Міністерстві культури на колегії, в якій брали участь керівники структурних підрозділів і начальники управлінь культури і туризму з регіонів. Більшість керівників місцевих органів влади мають досвід і готові реалізувати цю ідею. Саме від них залежить, в якому форматі відбуватимуться творчі звіти.

Уже сьогодні ми вивчаємо і узагальнюємо пропозиції, які будуть враховані під час створення нового проекту програми організації та проведення творчих звітів. Можливостей багато. Столиця має різні сцени, на яких престижно виступати професійному чи аматорському колективу з глибинки.

Наше міністерство ініціює проведення творчих звітів областей упродовж 2008—2009 років. Маємо надію, що все це здійсниться. Ми повинні продемонструвати народові України творчі здобутки кожного регіону, а отже, і поліпшити матеріальну базу кожного творчого колективу.