Останнім часом до Полтави «зачастили» історики та археологи, які цікавляться подіями Північної війни, адже через два роки виповнюється 300 літ з часу знаменитої Полтавської битви, яка стала тоді вирішальною. У місті вже побували й представники шведського посольства в Україні, численні науковці.

А цими днями Полтаву відвідала й група вчених на чолі з професором історії Маргедського університету США Андріаном Мандзієм та віце-президентом Українського комітету міжнародної організації вивчення історичних пам’яток (ІКОМОС), доцентом Львівського університету, доктором наук Миколою Бевзем. Перший із них є всесвітньо відомим спеціалістом із дослідження полів битв та фортифікаційних споруд, другий — фахівець з археології.

Науковці повідомили, що наступного літа на полі Полтавської битви, де досі збереглися знамениті петровські редути, а територія вважається заповідною, плануються масштабні наукові дослідження. Вони мусять дати відповідь на численні запитання, які й нині залишаються «білими плямами» у тих далеких подіях. Адже й наявні історичні джерела трактують їх доволі неоднозначно, а востаннє масштабні дослідження на місці битви проводилися ще 1911 року — шведами. Однак, як стверджують учені, на сьогодні залишається невідомим навіть точне місце поховання шведських воїнів, хоча і є відповідні пам’ятні знаки (встановлені значно пізніше). Сучасні ж технології дають змогу «просвітити» історичний шар землі на глибину до п’яти метрів, а отже, сенсаційні знахідки й відкриття є цілком імовірними.

У цих роботах планують взяти участь і вчені зі Швеції, Англії, Франції, місцеві археологи й краєзнавці. Микола Бевз вважає, що дослідження можуть дати багато цінного й для вивчення історії українського козацтва, яке, як відомо, теж було «воюючою стороною». Однак саме в цьому й полягає найбільша історична несправедливість: на полі Полтавської битви є могила російських воїнів, є навіть пам’ятник шведам від ... росіян (Петро І вважав, що саме вони навчили його воювати), зате жодним чином не увічнена пам’ять про українців. Ніби й не було гетьмана Мазепи з його військом...

За підсумками досліджень в обласному центрі — на базі музею історії Полтавської битви — планується проведення Міжнародної наукової конференції. Буде підготовлено й відповідні документи для включення Полтави до списку ЮНЕСКО — як міста з унікальною історичною й архітектурною спадщиною. Усі наукові проекти активно підтримує міський голова Полтави Андрій Матковський, який не приховує того, що міжнародний інтерес до подій тих далеких часів сприятиме й сучасному розвитку міста, зокрема, у сфері туристичного бізнесу.

Полтава.

На знімку: братська могила російських воїнів, які загинули в Полтавській битві. Фоторепродукції з листівок, випущених до 200-річчя Полтавської битви.