Кілька років тому помер Микола Куделя. Його називали совістю Волині, людиною-легендою. Усе життя (він народився 10 березня 1914 року) Микола Павлович присвятив вивченню і збиранню книжок Великого Кобзаря, матеріалів про нього. Знали Куделю і як борця за незалежність України, одного з ветеранів товариства «Просвіта». Не зломили Миколу Павловича навіть сибірська каторга, переслідування тоталітарного режиму. Він був один з небагатьох уцілілих в’язнів Луцької тюрми, після влаштованого там енкаведистами 23 червня 1941 року кривавого побоїща.

Невеличкий будиночок Миколи Павловича в селі Буяни Луцького району став своєрідним музеєм Тараса Шевченка.

Після того, як на 91-му році життя Микола Куделя помер, громадськість переживала про долю його колекції. І ось щойно у Волинському краєзнавчому музеї врочисто відкрито меморіальну експозицію «Шевченківська світлиця Миколи Куделі», створеної на основі переданих до музею родиною особистих документів, речей та колекції Шевченкіади (понад 8 тисяч одиниць) Миколи Куделі. Особливе місце в експозиції займає колекція із 125 «Кобзарів», з яких 40 — довоєнного періоду. Увагу привертають філокартична, філателістична, нуманізматична колекції, зображення Тараса Шевченка у вишивці, скульптурі, металопластиці, матеріали подорожей Куделі Шевченківськими місцями, його книги «Кобзар у моєму житті», «Крізь бурі лихоліть», «Під мурами Луцької тюрми», «Пекло Колими», «По історичних та Шевченківських місцях України».

— «Шевченківська світлиця Миколи Куделі», — сказав на її відкритті голова Волинської облради Анатолій Грицюк, — стане важливим культурно-просвітницьким та науково-дослідним центром, де кожен зможе, на прикладі життя Миколи Куделі, вивчати складну історію Волині ХХ століття, вчитися у нього і Великого Кобзаря любити рідну землю, свою мову та культуру.

Волинська область.

На знімку: таким Миколу Куделю пам’ятають його земляки

Фото автора.