Або як складська кам
’яниця підприємця вкорочує життя сусідамСьогодні в нас усі крутобокі й крутолобі в пани пнуться. Тож нехай і так, але якщо йтимуть до мети гідно і достойно, з дотриманням цивілізованих норм моралі, з повагою до інших громадян, без ущемлення прав найнезахищеніших
— передусім пенсіонерів, дітей та обділених долею. Таких, на жаль, серед нас по слідах шукатимеш і то навряд чи знайдеш. Більшість ідуть по людських долях, що їм до немічних, слабих та кволих.Саме про такого
«героя», який дивиться на світ тільки через доларове забарвлення, і йдеться в листі з Глухова.«
Нахабство багатьох підприємців дедалі більше перемагає одвічну українську ввічливість, — пише до редакції київський журналіст Віталій Коваленко. — Проїздом завітав до рідної тітки — учасниці війни, інваліда І групи Агнії Семенівни Балики. Прикута до ліжка немічна вісімдесятирічна жінка зустріла мене сльозами: «Усе було б добре, якби сусід не забирав у мене останнє здоров’я»...»Агнія Балика жила (за два тижні після відправлення листа жінки не стало.
— Авт.) у Глухові по вулиці Паризької Комуни, 9 у приватному будинку, під вікнами якого підприємець Володимир Гриб замість передбачених проектом надвірних будівель і з порушенням усіх санітарних норм спорудив двадцятиметрову складську кам’яницю, біля якої влаштовував постійно діючий вселенський гармидер. Ось як його описує автор листа: «Щодня у вузеньку вуличку (не більше семи метрів завширшки. — Авт.) заїздять автопоїзди з трубами різного діаметру, різноманітними металевими конструкціями та будівельними матеріалами. Від цієї перевалки будинок постійно трусить, як у лихоманці, з часом тріщини пішли по стінах. З ранку до ночі немає спасу від скреготіння «болгарок» та нецензурних «штормів» працюючих...»У правдивості скарги автор цих рядків пересвідчився особисто. Однак багаторічні прохання А. Балики припинити знущання та полагодити будинок від тріщин свавільнику в одне вухо влітали, а в друге вилітали. Не звертав уваги він також і на приписи Глухівської міськради від 27.02.2002, 14.08.2002, 27.11.2003 та 23.06.2004 років, які забороняли Грибу в
’їзд вантажівок на вулицю, хоча щоразу він мало не присягався, що виконає їх. Як на мене, йому, який, либонь, втратив совість ще в дитинстві, збрехати — що паском підперезатися. Тож, повернувшись після розбору «польотів», узявся за своє: і сьогодні продовжує чинити капості.Чому? Відповідь на це запитання я знайшов між рядками листа міського голови Глухова Олени Мельник до покійної нині Агнії Балики:
«...При розгляді скарги було встановлено, що порушені в заяві питання мають місце... На Ваше прохання та на аргументовані докази членів комісії В. І. Грибу рекомендовано не користуватись під’їздом зі сторони домоволодіння №9 по вул. Паризької Комуни. Ці рекомендації стосуються великих багатотонних машин. В. І. Гриб погодився з висновками і завірив, що рекомендації виконуватиме. Що стосується шуму різальних апаратів, якими підприємець користується на території свого домоволодіння, то В. І. Гриб завірив членів комісії та Вас, що цей процес зведе до мінімуму».Зосередимося на його суті. Як бачимо, і
«прохання» і «аргументовані докази» — наявні, а разом з ними й незрозуміле ставлення до скарг пересічних мешканців Глухова. Інакше чому, знаючи, що Гриб упродовж двох попередніх років тільки те й робив, що відбувався обіцянками, міський голова по-батьківськи (інакше не скажеш) «рекомендувала» йому, немов неповнолітньому бешкетнику, припинити витівки, замість на повну котушку застосувати до нього закон. Щоб іншим не кортіло. Однак цього не сталося. Навпаки: після того як Мельник делікатно «насварилася» на Володимира Гриба пальчиком, того останнім часом взагалі перекосило від злості, тепер уже на сестру покійної — Лідію Семенівну.—
Немає управи на багатих «бешкетників», — з гіркотою і розпачем мовила вчителька-пенсіонерка. — У кого тільки не просила захисту від самоуправства Гриба, та віз і нині там. І все сходить йому з рук.Що правда, то правда. Коли я поцікавився в одного з глухівських чиновників, чому Володимир Гриб фактично безкарно чинить капості, той лише знизав плечима, мовляв, ми йому не рівня, тож краще переадресуйте це питання міському начальству. Справді, чому це підприємець стільки років тримає
«хвіст пістолетом»?Так, Володимир Гриб запанів, але паном, як і йому подібні, на мою думку, не став і ніколи не стане. Самого багатства і пихи для цього замало. На все життя запам
’ятав слова покійної неньки, сказані мені ще в дитинстві: «Запам’ятай, сину! Якою б багатою не була людина, та якщо в неї немає бодай крихти совісті, то проживе вона все своє життя не паном і не князем, а тим, ким народилася: одна — грізним левом, інша — благородним оленем, третя замурзаною свинею, яка завжди намагатиметься виваляти в багнюці слабших за себе». Врятуй нас, Господи, від такого панства, а з хамством ми самі якось дамо собі раду.Глухів
Сумської області.
