Чимось несподівано знайомим віяло в той день на цьому металургійному гіганті. День називався святковим. У Будинку культури металургів відбулися урочисті збори з поважними промовами, квітами та радісними усмішками, концертом художньої самодіяльності. Де переможцям огляду-конкурсу на кращий структурний підрозділ з охорони праці та пожежної безпеки вручали нагороди. Де команди переможців ділової гри серед молодих спеціалістів у номінації «Роль і значення охорони праці в трудовому процесі» одержали високі «бонуси» заохочення. Де кращі робітники, як і їхні талановиті діти (переможці конкурсу дитячого малюнка на тему «Безпека праці батьків очима дитини»), були відзначені призами. Де в центрі просторого фойє на привабливих «турнікетах» вабила око тематична кольорова наочна агітація з повчальним підтекстом. А саме так, пригадаймо, показово славилися соціалістична праця та переможці соціалістичного змагання. Щоправда, ніколи не було прес-конференцій, бо всі все розуміли з матеріалів партбюро, пленумів та зїздів...

Промислова безпека

Важливо, що на цій капіталістичній церемонії не губилася і не святкова, а доволі прозаїчна, якщо не сказати точніше, драматична суть. За даними Міжнародної організації праці, у світі за кожні три хвилини через нещасні випадки на виробництві гине один робітник. Щосекундно травмується четверо, й саме травматизм став головною причиною смерті трудівників до 40 років. Щорічно від нещасних випадків і профзахворювань помирає 2 млн. працездатних людей і 270 млн. отримують травми. Це у світі. А в Україні? Рівень ризику та травмування робітників на виробництві в розрахунку на 100 тисяч працюючих порівняно з Німеччиною вище вдвічі, а з Японією втричі.

Зріс травматизм і в трудовому колективі ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг». Торік ушкодили своє здоровя 88 трудівників що більше, ніж у рік попередній. За даними заступника директора з медичних питань Олександра Сердюка, через травми та хвороби було втрачено 798 344(!) дні працездатності. Кожен із хворих не виходив на роботу в середньому 14 днів. Така ситуація надто турбує власника підприємства. Він її не приховує, а, озвучуючи, намагається переконати людей праці, що власне здоровя та безпека багато в чому залежать від них, і тільки від них. І саме тому так скрупульозно продуманий і з високою організованістю проходив цей виробничий захід у святковому «режимі».

Наша політика у сфері промислової безпеки, охорони праці та здоровя робітників основується на принципі пріоритету життя людини відносно результатів виробничої діяльності, говорив у своєму зверненні генеральний директор Нарендра Чодері, тому ми послідовно поліпшуємо й поліпшуватимемо умови та безпеку праці, вивчаємо й переймаємо кращий досвід і методи на підприємствах, які будуть визнані лідерами в охороні здоровя та безпеки...

А які основні напрями політики, «висвітлені» днем здоровя та безпеки праці? По-перше, розширення масштабів і цілей управління безпекою за рахунок внутрішніх ресурсів кожного підприємства та всієї корпорації. По-друге, формування умов для широкого соціального діалогу з питань охорони праці, безпеки та здоровя працівників. І, нарешті, зміцнення культури попередження ризиків на виробництві за рахунок інноваційних підходів до питань безпеки праці. Профспілковий комітет і адміністрація записали до колдоговору, що в цьому році на охорону праці виділяється 0,6% прибутку підприємства за минулий рік.

Рівновага дії

Ми розуміємо всю важливість рівноваги між виробничим і особистим життям наших працівників, значущість людини вище її праці, на охорону праці витрачено майже 95 млн. грн., каже директор з охорони праці ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» Володимир Марунчак. Саме тому нам хочеться знати, що думають про безпеку на робочому місці й діти, батьки котрих трудяться інженерами, керівниками, робітниками на доменних і сталеплавильних печах, коксових батареях, прокатних станах, гірничих розробках, шахтах і карєрах...

Звідси й той широкомасштабний підготовчий період на підприємстві до цієї акції, що тривав у три етапи й розпочався з виготовлення сучасної «наочки» у вигляді знаків безпеки, стендів, банерів інформаційного та заборонного спрямування. Залежно від умов виробництва, як профілактичний захід з цієї проблематики, кожен працюючий одержав карточку з безпеки «Чи усвідомлюю я безпечні умови праці».

У всіх цехах і підрозділах провели неформальне збирання пропозицій робітників з поліпшення стану охорони праці, зменшення шкідливих викидів у атмосферу (наприклад, на коксохімічному виробництві, де я працюю, надійшло понад 20 зауважень і пропозицій), які подавали до спеціально виготовлених скриньок, зауважує заступник начальника управління Анатолій Лукашевич.

На думку Анатолія Миколайовича, ветерана «Криворіжсталі», такої серйозної підготовки до проведення заходу раніше важко й уявити. Тижні, місячники з охорони та безпеки праці проходили, але здебільшого формально: поговорили, повтішалися за масовість і забули.

Сьогодні проводяться навчально-тренувальні заняття та ділові ігри для молодих спеціалістів, щоб вони показали своє бачення охорони праці та техніки безпеки. Переможці гри одержують премії по триста гривень кожен із 4 членів команди, за друге місце по двісті, за третє по сто. Кращі родинні династії ушановуються, так бувало й у попередні роки, але не з такою фінансовою щедрістю. Кращі молоді робітники, кращі майстри, кращі родини... Проведено конкурс малюнка дітей батьків, які працюють у нас. Знято кінофільм про охорону праці та техніку безпеки, але з критичними оцінками реального стану в деяких підрозділах.

Відвідали й родини Олександра Соломащенка, який загинув у 1978 р. на блюмінгу-1, Володимира Васильєва з конверторного цеху, що загинув у 1998 р., Сергія Бугрія з доменного цеху, котрий загинув 2003 р., Сергія Ососова з шахти імені Артема, який загинув у 2005 р. Відвідали не з умовними подарунками, як раніше, а з солідною матеріальною підтримкою.

Приховані нещастя

І деякі штрихи виробничі. Четверта коксова батарея, що її введено в експлуатацію в січні цього року, не має аналогів в Україні. Найперше, вона обладнана всіма сучасними засобами захисту людини від впливу на неї шкідливих чинників. Наприклад, у її комплексі є установка безпилової видачі коксу (вартістю 20,5 млн. грн.). Завдяки їй на 96% зменшилися викиди. Відсмоктуючи пил, вона практично працює не на прибуток підприємства, а на поліпшення умов охорони праці коксовиків, діє в автоматичному режимі. Або взяти унікальні 4 коксові машини, де в кожній є по два потужні й ефективні промислові кондиціонери, що зберігають мікроклімат у кабіні оператора та в приміщенні цеху. Це оптимістичний початок, і зрозуміло, що ще надто багато застарілих промислових «хвостів» доведеться реконструювати.

Володимир Білик, головний технічний інспектор із праці ЦК профспілки металургійної та гірничодобувної промисловості України так прокоментував подію:

Наш ЦК оголосив 2007 рік роком боротьби з прихованими нещасними випадками. Для профспілок головне зменшення виробничого травматизму та запобігання професійним захворюванням. А це організація виробництва, впровадження нових безпечних виробничих технологій за євростандартами, широка пропаганда охоронних знань і вимог, що випливають із Закону України «Про охорону праці». У звязку з прийняттям Кабміном України «Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006—2011 роки», постало питання приведення існуючої системи управління охороною праці до міжнародних стандартів. На мій погляд, день здоровя та безпеки є для трудящих важливим нагадуванням про збереження їхнього здоровя та особистої безпеки праці.

На прес-конференції для представників ЗМІ глава адміністрації з кадрів та по роботі з громадськістю Франк Паннір, відповідаючи на запитання, який вид діяльності на ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» є найнебезпечнішим, цілком серйозно відповів, що найнебезпечнішим є «місце роботи» вдома, чим викликав активне несприйняття журналістами його тези.

Усі види травм займають у структурі захворювань третє місце, лідером тут за кількістю є побутові, що дають нам 93% днів непрацездатності, а співвідношення травм на виробництві та в побуті 1:42, проілюстрував фактами медичної статистики на підприємстві пан Франк. На виробництві немає більше чи менше небезпечних робочих місць, бо тільки нехтування правилами техніки безпеки призводить до ризиків на кожному робочому місці. Не треба покладатися винятково на нагляд інспекції, бо це одноразова дія, потрібно усвідомити й суворо дотримуватися безпеки кожному працівникові на своєму робочому місці...

Незаперечний факт

Криворізькі журналісти щотижневика «Металург Міттал» провели опитування працівників. Ставилося запитання: як змінився стан справ в охороні праці за минулий рік. Робітниця електроцеху шахтоуправління з підземного видобутку руди Тетяна Алексєєва сказала, що зросли вимоги до стану агрегатів, силових кабелів, виконання вогневих робіт, електромонтерам почали видавати талони на молоко, зявилась медична страховка. Сергій Півень, начальник дільниці конвертера конверторного цеху констатує, що питання охорони праці стали для них такими само важливими та відповідальними, як і виконання виробничих завдань. Проте в забезпеченні засобами індивідуального захисту є ще й проблеми, бо, наприклад, вогнестійкі костюми для сталеварів такої якості, котра дуже далека від європейської...

До речі, у короткометражному документальному кінофільмі «Охорона праці та здоровя на ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг», що демонструвався перед урочистими зборами, акценти було поставлено на «вузьких» місцях у виробничих процесах такого гіганта металургії.

Кожен, хто спробував проаналізувати наслідки проведення дня здоровя та безпеки, доходив висновку: чесний, неприхований, обєктивний і зацікавлений з усіх сторін діалог між керівництвом та робітниками є не лише спрямованою демонстрацією нової політики нового власника, а й його капіталістичною відповідальністю за здоровя та безпеку кожного трудівника багатотисячного колективу металургів.

Кривий РігДніпропетровськ.