Житлові перспективи молоді

Ірині 25 років. До Києва молода майстер-перукар приїхала з Івано-Франківська. Працювала на фірмі, здобувала досвід за кордоном, а згодом почала приймати клієнтів (яких за кілька років назбиралося чимало) вдома. Коштують її послуги недешево, але старі клієнти на це не зважають. Два роки тому Ірина взяла в банку кредит — 90 тисяч доларів на придбання трикімнатної квартири: протягом 25 років виплачуватиме трохи більш як по 900 доларів щомісяця. Каже, для неї сума хоча й чимала, але не смертельна. Та сьогодні дуже мало молодих українців, навіть працюючи на трьох роботах, можуть собі дозволити придбати помешкання у кредит. Такі, як Ірина, у нас, швидше, виняток із правила...

«Держава» нам допоможе?

У Державному фонді сприяння молодіжному житловому будівництву, наприклад, обіцяють дати пільговий кредит на квартиру чи будинок, якщо ти молодий і потребуєш поліпшення житлових умов.

«Система досить проста, — каже голова правління фонду Валерій Омельчук. — Такий кредит надається молодим людям чи сім’ям до 35 років, котрі перебувають на квартобліку та мають певний рівень платоспроможності. Адже це хоч і пільговий, але все-таки кредит — терміном до 30 років під 3 відсотки річних». Якщо у вас є діти, це істотно впливає на умови кредитування, розказав Валерій Олексійович: коли сім’я має трьох і більше малюків, держава не стягує з неї відсотки та списує половину боргу. Для жителів сіл, рай- та обласних центрів діє близько 100 таких пільгових програм.

Але не лише діти допоможуть отримати кредит та полегшити умови: науковий ступінь чи видатні досягнення у спорті прискорять отримання пільгового житла. Єдина проблема — в нашій державі «кандидата наук» чи «майстра спорту» можна отримати не лише за досягнення, а й за гроші...

Один із мінусів програми — нормативна вартість житла. У Києві, наприклад, 1 жовтня 2006 року квадратний метр офіційно коштував 3356 гривень, реальна ж його вартість у кілька разів більша (понад 2 тисячі доларів). Мало яка сім’я зможе із власного бюджету покрити цю різницю.

Валерій Омельчук розповів і про доступнішу програму фонду, яка почала діяти з 2003 року. Молода родина бере кредит на житло в комерційному банку —партнера фонду (сьогодні їх 21), а держава компенсує частину відсотків у розмірі облікової ставки Нацбанку України.

За словами Валерія Олексійовича, у 2004—2005 роках було укладено близько 17 тисяч таких угод, а минулого, через недостатнє фінансування, — жодної. Та голова правління фонду цьогоріч прогнозує поліпшення ситуації: держава має виділити трохи більш як 200 мільйонів гривень.

Достатньо цього чи ні, нескладно підрахувати: у черзі на молодіжний кредит сьогодні перебуває 16 тисяч родин, потребує його, за офіційними даними, 100 тисяч (за інформацією фонду, ця цифра втричі більша). От і підрахуйте свої шанси на пільгове житло, якщо за 8,5 року існування фонд «заселив» лише 25,5 тисячі молодих сімей.

Дорого і сердито

Якщо ж, сподіваючись на допомогу держави, молода сім’я чекатиме квартиру у кращому разі два-три роки, то приватні банки дадуть вам гроші одразу. Звичайно, лише за умови, що ваше фінансове становище це дозволяє.

Різні банки пропонують клієнтам різні умови. Ірина, яка вибрала саме такий варіант, каже, що, окрім витрат, про які написано у брошурах чи розповідають працівники банків під час попередніх бесід, додається й чимало інших. І це коли договір вже майже підписаний. Тож потрібно скрупульозно ставитися до кожного пункту кредитної угоди. Крім того, оскільки мало хто сьогодні отримує високу «білу» зарплатню, то плюсом є те, що деякі банки можуть враховувати й незадекларовані прибутки, якщо можете їх підтвердити наявністю машини, дачі, способом життя тощо. Але всі, хто брав кредит у банку, радять буди пильними та пам’ятати, що комерційна установа ніколи не працює собі на збиток, тож переплатити доведеться чималу суму.

Придбати будинок чи квартиру самостійно можуть лише молоді українці з достатком вище середнього, та й то не в найдорожчих містах. Адже в Києві, Донецьку чи Львові житло на кілька порядків дорожче, ніж, скажімо, в Козельці чи Ніжині. Деякі молоді сім’ї починають знімати житло, чекаючи на милість держави чи спадок далекого родича, так і живучи все життя по чужих помешканнях. І хоча гроші, витрачені на оренду квартири за кілька десятиліть, перевищують вартість квартири, але іншого виходу молодь переважно не має...

Тож брати кредит чи ні, і якщо так, то в кого, знімати, купувати житло чи жити з батьками, вирішувати вам. Варіантів начебто чимало, але то тільки на перший погляд, бо частіше для нашої молоді житлові мрії так і залишаються мріями. І тут, на жаль, без варіантів.