Останні кілька місяців периферійна Чернівецька область була об
’єктом безпрецедентної уваги найвищих посадовців України. У грудні з робочим візитом на Буковині побував Прем’єр-міністр Віктор Янукович, у січні — Голова Верховної Ради Олександр Мороз. Шостого березня у Чернівцях Президент України Віктор Ющенко провів нараду з проблем транскордонної співпраці, в якій узяли участь керівники виконавчої влади шести прикордонних областей держави, представники профільних міністерств і відомств. Усі візити тією чи іншою мірою стосувалися проблем прикордоння й створення дієвих механізмів ефективної економіки, у тому числі транскордонної. Без сумніву, така увага з боку центральної влади до найменшої області є заслугою її керівництва. Про це розмовляємо з головою Чернівецької обласної державної адміністрації Володимиром КУЛІШЕМ.—
Закономірно, що питання прикордоння обговорювалися у Чернівцях, оскільки розбудова нашого краю впродовж століть базувалася саме на розвитку транскордонної співпраці. Історично Буковина формувалася як унікальна прикордонна територія на перетині «шовкового шляху» та найкоротшої дороги «з варяг у греки». З Балтики до Середземномор’я, оминаючи Карпати. У другій половині 18 століття як стратегічно важлива з’єднувальна ланка між Галичиною (читай Європою) та Трансільванією Буковина була долучена до Австрійської імперії. На відміну від, приміром, галицького Львова, де австрійці діяли толерантно, на ґрунті історико-економічних нашарувань, розбудова Чернівців і Буковини була швидким і вдалим експериментом. Імперія Габсбургів на основі майже 700-літнього кращого досвіду розвитку «клаптикової» імперії створила міні-модель Європи на берегах Пруту фактично з нуля. Ця ідеологія буковинської міні-моделі Старого Світу більш як сто років тому відображена мозаїкою знаменитого буковинця Миколи Івасюка на фронтоні будівлі Чернівецької філії Першого австрійського банку. Думаю, що вже тоді Буковині було відведено одну з центральних, ключових позицій у європейській системі цінностей.—
Вважаєте цю вашу преамбулу не дуже відірваною від нинішніх реалій, адже Європа часів СРСР якось обходилася без нашого відтинка «шовкового шляху» і дороги «з варяг у греки»?—
І від цього у виграші не були ані східна супердержава, ані Європа. Нині ж неминучий процес послідовного зближення інтересів Євросоюзу та України знову зумовлює роль Буковини як інтегратора ідей та механізмів такої співпраці. Історична місія краю знову стає актуальною.Делегатка німецької економіки в Україні Карін Рау під час бізнес-форуму у Дармштадті, де від України була представлена єдина Чернівецька область, яскраво сформулювала розуміння європейцями цієї нашої перспективи:
«Потенційні німецькі інвестори відчули й зрозуміли, що буковинська ментальність сьогодні ближча до Європи і європейських інвестицій, аніж навіть Румунія чи Болгарія». Час вимагає нового бачення співпраці з регіонами Європи у сучасних європейських кордонах. Після чергового розширення ЄС — вступу Румунії, довжина спільних кордонів країн ЄС з Україною подвоїлася. З цього року Чернівецька область межує з Євросоюзом, і розбудова сполучень від Балтики до Середземномор’я та зі Сходу на Балкани знову набуває стратегічного значення для континенту.—
Що це дає Україні загалом і Буковині зокрема?—
Головною складовою цього процесу є реалізація транзитного потенціалу через унікальне географічне положення Буковини. Після попередніх узгоджень із румунською стороною, а також останніми рішеннями ЄС створилася реальна перспектива відновлення автомобільних і залізничних шляхів через Чернівецьку область як додаткових відгалужень п’ятого й дев’ятого транс’європейських транспортних коридорів. Це суттєво прискорить європейський вантажопасажирський транзит через Україну та сприятиме подоланню дотаційного становища регіону. Третина україно-румунської ланки нового кордону з Євросоюзом припадає на Чернівецьку область. У нас розташовані важливі автомобільний та залізничний пункти пропуску. Буковинський транспортний вузол за щільністю автомобільних і залізничних сполучень на 1000 квадратних метрів посідає третє місце в Україні.—
Чому ж досі розвиток транспортної інфраструктури у нашому регіоні перебуває поза увагою Києва?—
На жаль, розвиток інфраструктури на ділянці державного кордону України з Румунією залишається на рівні 70-х років минулого століття. Тоді як на кордонах із Польщею, Словаччиною, Угорщиною цьому вже приділяють серйозну увагу. Час замкнути транспортний ланцюг. Співпраця на україно-румунському кордоні потребує нагальних і докорінних змін. Найперше треба привести пункти пропуску у відповідність до європейських вимог для реалізації потенціалу транзиту вантажів, енергоносіїв, організації пасажирських перевезень, сталого інноваційно-інвестиційного розвитку територій та їхньої екологічної безпеки, розвитку міжлюдських контактів. У Чернівецькій області діє 7 пунктів пропуску, лише два з них — міжнародні, статус інших після вступу суміжної держави до Євросоюзу досі не визначено. Згідно ж із вимогами ЄС пункти пропуски мають діяти через кожні 30 кілометрів державного кордону, із приведеними у відповідність до євростандарту під’їзними дорогами та створенням відповідної інфраструктури. Регіональна політика ЄС надає необхідні умови для розв’язання цих проблем.—
Чому ж наочно це видно тільки по той бік кордону?—
Бо румунська сторона вдало використовує ці можливості. Лише для облаштування головного автомобільного пункту пропуску «Сірет» сусіди залучили 6 мільйонів євро. Згідно з новими програмами сусідства з Румунією ми теж отримали від Євросоюзу унікальну можливість здійснювати проекти за рахунок європейських асигнувань — до 90% їхньої вартості. Але за умови співфінансування решти витрат українською стороною. Прикро, що з боку України цей механізм досі не запущено, хоча вже ухвалено Закон України «Про транскордонне співробітництво», ініціатором якого була наша область. Про це йшлося і 19 лютого цього року на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, яке відбулося у Чернівцях. На травень заплановано парламентські слухання з транскордонної співпраці.За результатами наради, проведеної шостого березня у Чернівцях Президентом Віктором Ющенком, названі буковинцями проблеми прикордоння розглядатимуться на засіданні РНБО і міжнародній конференції на Волині. У цьому контексті, на мою думку, мають розв
’язуватися ще більш складні проблеми реалізації транзитного потенціалу України та її регіонів, як-то спрощення візового режиму на засадах взаємності, посилення інформаційної присутності України в прикордонні. Очевидно, додаткового опрацювання потребують питання сталого розвитку та техногенно-екологічної безпеки Карпатсько-Дунайського регіону, зокрема, поєднання ініційованої Україною Карпатської конвенції з програмами сусідства ЄС.Реалізація транзитного потенціалу як товару дасть змогу забезпечити інноваційно-інвестиційний прорив у низці ключових галузей краю, як-то зростання малого та середнього підприємництва, запровадження новітніх технологій і підвищення конкурентоспроможності в агропромисловому, лісодеревообробному, туристично-рекреаційному та інших супутніх секторах економіки. Це зніме диспропорції у зайнятості та рівні доходів населення, цінах на деякі види товарів тощо. У цій само площині слід розглядати й ініційований Чернівецькою областю законопроект про спеціальний режим інвестиційної діяльності на територіях пріоритетного розвитку, насамперед у прикордонні. Надання преференцій дасть змогу залучити в економіку краю іноземні та вітчизняні інвестиції. А це, у свою чергу, активізує економічну активність у краї, структурує продуктивні сили, вирівняє рівень оплати праці, дозволить створити адекватні регіонам суміжної держави умови.
—
Поки що віз і нині там, хоча для області такий закон — на вагу золота...—
Робоча група Міжвідомчої комісії з питань функціонування вільних економічних зон і територій пріоритетного розвитку, яка вивчала ситуацію безпосередньо в області, загалом погодилась із запропонованим законопроектом і рекомендуватиме його прийняття. Підґрунтям для розробки цього законопроекту був усебічний аналіз економічних перспектив Буковини. Вони виявились невтішними. Після розвалу командно-адміністративної системи область втратила військову промисловість, а альтернативи не отримала. За нашими підрахунками, Буковина може надалі ставати дедалі залежнішою фінансово від центру. Звісно, така перспектива нас не влаштовує. Тим паче, область має можливість стати економічно самодостатньою, а не чекати на дотації. Для цього треба створити умови. Інакше Чернівецька область може опинитися на узбіччі соціально-економічного розвитку країни. Перед Буковиною стоїть реальна небезпека залишитися територією, наближеною до депресивної, стати сировинним придатком, європейським тупиком.—
Ви, звичайно, із цим миритися не збираєтеся?—
Ні. Бо Буковина насправді є частиною Європи. Саме так маємо позиціонувати наш край у світі та, ще важливіше, — для самих себе. Тому що це категорія не економічна, а швидше психологічна й ментальна. Жоден інвестор не вирішить наших проблем, якщо ми самі цього не забажаємо. На своєму рівні буковинська влада вже опрацювала низку ключових пропозицій стосовно співпраці, зокрема з румунськими партнерами в рамках Єврорегіону «Верхній Прут». Результатом цих ініціатив має стати залучення прямих іноземних інвестицій до ключових галузей економіки краю. Буковина також представлена у міжрегіональному об’єднанні «Чотири регіони для Європи», наша область — єдина в Україні, яку запросили до участі в європейському робочому об’єднанні «Альпи-Адріатика». Буковинські делегації на всіх без винятку міжрегіональних зустрічах проявляють себе найбільш ініціативно. Під час офіційних перемовин у рамках проекту «Чотири регіони для Європи» обговорювали переважно запропоновані нашою стороною пропозиції стосовно поглиблення й конкретизації співпраці територій. Зокрема, щодо створення транс’європейського транспортного коридору через Буковину. Очевидно, наші аргументи було почуто, і це дало змогу міністру Кабінету міністрів Баварії Мартіну Ноймайєру недвозначно висловитись: «Вважайте, що Буковина вже заручилася підтримкою Баварії у Євросоюзі щодо розвитку інфраструктури транзиту». Ми маємо домогтися лобі інтересів Буковини не лише в найвищих ешелонах української влади, а й у європейських інституціях. Для цього й використовуються наявні партнерські стосунки з територіальними структурами Австрії, Німеччини, Франції, Румунії, а також налагоджуються нові контакти.—
Структура української влади така, що дотримуватися одного вектора регіональним владам фінансово небезпечно. Які перспективи Росії на Буковині?—
Вже досягнуто домовленостей із заступником голови Ради федерацій Олександром Торшиним. Ідеться про залучення російських капіталовкладень для реставрації унікального Успенського собору у світовому центрі старообрядництва — селі Біла Криниця в прикордонному Глибоцькому районі. Плануємо там будівництво комфортабельного готелю та створення сучасної інфраструктури. Іншою туристичною Меккою вже стає Хотинська фортеця, яку облюбували вітчизняні та російські кінематографісти, яку щороку відвідують тисячі польських туристів, теж історично причетних до цієї твердині на Дністрі. У такому контексті особливого звучання набувають грандіозні завдання крайової влади стосовно відзначення наступного року 600-річчя Чернівців і проведення першого Всесвітнього форуму буковинців. Унікальна можливість для нового поштовху в розвитку контактів, створення усіх передумов для реальної апробації механізмів Євросоюзу на Буковині, яка є пілотним регіоном цього процесу. Ми маємо всі підстави стати своєрідною «лабораторією» Європи регіонів. Я в цьому переконаний. Пам’ятаєте політику Габсбургів? Нове — це добре забуте старе.На знімку: голова Чернівецької облдержадміністрації Володимир Куліш.
