Як захистити інтелектуальну власність від грабіжників

Сьогодні народні обранці обговорюватимуть «Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування».

До парламентських слухань Комітет Верховної Ради з питань науки і освіти готувався не один місяць. Співорганізаторами численних «круглих столів», нарад, ділових зустрічей були, зокрема, Держдепартамент інтелектуальної власності Міносвіти, Мін’юст, Український нацкомітет Міжнародної торгової палати та інші зацікавлені відомства, організації, вчені. Вони ділилися думками, висловлювали пропозиції з багатьох питань, що стосуються функціонування органів влади у сфері захисту прав інтелектуальної власності; концепції її діяльності, механізмів реалізації чинного законодавства, його вдосконалення тощо.

Як зазначив на одному з обговорень Володимир Полохало, член галузевого Комітету Верховної Ради, досі у суспільства пригнічений інтерес до зазначеної проблеми. Три роки тому прийняли концепцію, але мало хто ознайомлений з нею.

Парадокс, але в державі формується позитивне ставлення до, скажімо, піратської продукції, за виготовлення якої за кордоном притягають до кримінальної відповідальності.

— Захист прав інтелектуальної власності, на мою думку, важливіший за проблему створення ринку землі, — каже Володимир Полохало. — Ми плетемося в хвості, реалізуючи чинні законодавчі акти.

На це по-діловому відреагував Володимир Жаров, перший заступник голови Держдепартаменту інтелектуальної власності, закликавши не драматизувати ситуацію. «Щоб законодавство ефективно діяло, слід мати структуру, яка втілювала б у життя ідеї».

Інші учасники обговорень стурбовано говорили про відсутність національних стандартів інтелектуальної власності; правовий нігілізм («більшість парламентаріїв навіть правильно вимовити не можуть це словосполучення»); про 98 законодавчих актів, що регулюють відносини в сфері (згадують зазвичай лише десяток).

Серйозна розмова напередодні парламентських слухань відбулася і за участі держпідприємства «Український інститут промислової власності» та Асоціації власників товарних знаків. Йшлося, зокрема, про охорону торговельних марок, фірмових найменувань та географічних зазначень.

На всіх зустрічах увага народних депутатів, учених, представників міністерств, судової влади і громадськості зосереджувалася на розробці пропозицій. Багато з них розглянуть сьогодні в сесійній залі парламенту. Певне, народні обранці прислухаються до думки президента Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимира Щелкунова, який вважає, що багато законодавчих актів у сфері інтелектуального надбання прийнято поспіхом.

— Скільки юристів, стільки трактувань законів, — слушно зауважує професор. — І це наслідок їх оперативного прийняття.

Його колега Петро Крайнєв, директор науково-дослідного центру судекспертизи з питань інтелектуальної власності, на окремих прикладах довів невисокий рівень підготовки законодавчих актів. Йшлося, приміром, про законопроекти про охорону прав на промислові зразки; про охорону прав на торговельні марки, географічні зазначення та комерційні найменування; про охорону прав на винаходи і корисні моделі.

— Пояснення цьому одне — ігнорування провідних академій, судових експертів, представників громадських кіл, — вважає доктор наук.

Отже, народні депутати мають обговорити серед інших проблеми створення концепції розвитку на загальнонаціональному рівні системи захисту прав інтелектуальної власності, до якої увійдуть державні установи, науковці та громадські організації.

Обговорюватимуть також питання управління такою системою. Гадаю, чимало списів буде поламано під час полеміки про передачу, наприклад, НДІ інтелектуальної власності Академії правових наук Міносвіти. Це, до речі, пропонує зробити Володимир Щелкунов.

Завершу нотатки з приводу думкою Петра Крайнєва, яку, впевнений, поділяють співгромадяни, яким не байдужа проблема охорони захисту прав інтелектуальної власності.

«Цинічно... грабується держава: бюджет обминають мільйони гривень податків, — зазначає професор. — Нехтуються норми закону, зухвало зневажаються інтереси культури ділками тіньової індустрії — власниками казино, нічних клубів, студій звуковідеозапису...»