Не таємниця, що в малих містах важко знайти роботу, тому багато чоловіків шукають її деінде. Не думала, що в нашій родині виникне така ситуація. Все було добре, поки я не потрапила до лікарні. Як то кажуть, втрачаєш багато — і здоров’я, і гроші, бо майже всі заощадження пішли на лікування. Роботу, де отримувала пристойну платню, втратила. Скоро й чоловік залишився без неї. Тож залишилися ми без коштів до існування. А в нас — два сини-студенти, яким і навчання, і проживання треба оплачувати.

Спробувала домовитися з господинею квартири, де проживає старший син. Ніби й згоду отримала, заплатила за місяць уперед. Та приїхали діти на навчання, а в кімнаті вже проживає інший хлопець. «Не подобається — виїжджайте, інші заплатять більше», — сказала вона. Що робити, змушена була шукати ще одну кімнату. Не змогла зекономити. Та й дітям щотижня з собою треба дати продуктів, грошей. Уже так паски затягнули з батьком, що аж-аж...

Спробувала влаштуватися на роботу бухгалтером. Багато різних фірм обійшла та скрізь отримувала відмову — одні мотивували, що вже зайняте місце, інші — моїм віком, мовляв, якби була молодша, то... Залишилося одне — йти торгувати на ринок.

Чоловік тим часом влаштувався на будівництво. Одного разу прийшов і сказав, що є можливість поїхати на заробітки в Росію, адже вони там вищі. «За рік моєї роботи там зможемо кількарічне навчання дітей оплатити»,— малював він райдужні перспективи. Погодилася. Спочатку отримувала від нього непогані гроші. А потім дзвонить, каже, що стало сутужніше із роботою і заробітки зменшилися.

Приїхав нещодавно чоловік додому у відпустку на тиждень. Зраділа, скільки часу не бачилися, а лише телефонні розмови. От лише привіз небагато грошей, бо більшу частину витратив на новий комп’ютер, «дітям для навчання — незамінна річ». Усе розумію, це справді так, але чому чоловік не врахував, що потрібно й за нашу квартиру платити, й за найняті кімнати для синів та й одягнутися усім треба. Мабуть, правду кажуть, чоловіки думають лише про сьогоднішнє, а майбутнє, то буде колись...

Під’єднав комп’ютер, модем. Як хлопчисько, просидів кілька ночей в Інтернеті — «це ж скільки всього цікавого можна дізнатися». Відпустка закінчилася, і він поїхав. А через якийсь час прийшов рахунок на оплату телефону. Я ледь не впала. У квитанції значилася сума — «6000 гривень». І вказувався день, коли були дзвінки. Це був саме той час, коли чоловік «бавився» в Інтернеті. Що робити? Де взяти такі гроші? Адже ту суму, що привіз, передала синам на оплату кімнат. Чоловік, наче відчув щось, — зателефонував. А я йому й розповіла про його «заробіток». Говорила-сварила, а він виправдовується, мовляв, не знав, що може так вийти. «Візьму в борг у товаришів, щоб розрахуватися, а потім віддам», — сказав. Відмовилася я, бо гроші повертати потрібно, а там всі працюють, щоб заробити побільше. Та й чоловіку за якісь кошти жити треба на чужині. Вирішила, викручуватимуся із ситуації сама.

Пішла на прийом до начальника центру телефонного зв’язку. Пояснила ситуацію. Дали пораду: пишіть заяву на від’єднання телефону від міжнародного зв’язку. Тоді, навіть перебуваючи в Інтернеті, комп’ютер автоматично не зможе дзвонити на міжнародні номери, які коштують до 15 гривень за хвилину. «Ваш випадок не поодинокий, — заспокоював мене начальник. — На жаль, не всі добре знають іноземну і тому, тиснуть клавішу «так», коли потрібно «ні», спрацьовує автоматичне включення, відбувається набір, що й сталося у вашому випадку. Нещодавно приходив на прийом чоловік, якому треба було сплатити 40 тисяч. Діти отримали музичні хіти, а батькові довелося платити гроші».

Дозволили мені «розбити» оплату на кілька місяців. Тож тепер працюю на оплату «комп’ютерного задоволення» чоловіка. Раджу: якщо підключаєтесь до Інтернету — напишіть заяву про від’єднання міжнародного зв’язку, так буде спокійніше. І сімейні стосунки через це не постраждають.