Тішуся, що подарував своєму народові крихітку його гордості

Серед лауреатів цьогорічної Шевченківської премії — доктор теології о. Рафаїл (Роман Торконяк), який з благословення патріарха Йосипа Сліпого 30 літ присвятив перекладу сучасною українською мовою старовинної Острозької Біблії...

1256 сторінок мудрості

Ідея надрукувати цю Біблію належить князю Василю Острозькому, який 1575 року запросив до Дерманського монастиря друкаря Івана Федорова.

— Гурт учених працював над підготовкою небаченої досі книги, — розповідає один із авторів видання «Острозька Біблія в контексті української та європейської культур», проректор Національного університету «Острозька академія» Петро Кралюк. — Тоді вже існував єврейський текст Старого Завіту й низка грецьких перекладів. Між ними були певні відмінності. Для православної церкви саме грецькі переклади мали важливе значення, бо всі цитати у творах отців церкви бралися із них. До появи Острозької Біблії православні слов’яни не мали повного тексту Святого Письма — Старого та Нового Завітів. Отже, не мали й біблійного канону.

Тодішні острозькі вчені підготували старослов’янський переклад Святого Письма, що не тільки не поступався кращим тогочасним перекладам, а й переважав їх. Таку роботу в той час виконувала лише римо-католицька церква — Сиксто-Клементинське видання, що побачило світ у 1590—92 роках, тобто через десять літ після Острозької Біблії.

Про тих, хто укладав та редагував Острозьку Біблію, історія знає мало. Ймовірно, це робилося під керівництвом одного з найосвіченіших книжників того часу, ректора академії Герасима Смотрицького, автора прозової та віршованої передмов. Видання —результат колективної праці, адже й Іван Федоров казав, що працював з «помічниками та однодумцями».

Острозька Біблія — це 1256 сторінок. Для друкування відлили шрифт, дрібний на той час. Втім, він був легким для читання тексту, розміщеного переважно у два стовпці.

Коли вийшла у світ Острозька Біблія, точно не відомо. Є різні вихідні дані: 12 серпня 1580 року і 12 серпня 1581 року. Головне, що в Острозі, фактично вперше в Європі, видано науково опрацьовану Біблію. Видано старослов’янською мовою, що спиралася на грецький оригінал. Подекуди відчутні впливи тогочасної української розмовної. Отже, старослов’янська мова була цілком придатна для теологічних студій.

З благословення патріарха

Острозька Біблія стала ближчою нам — її перекладено сучасною українською мовою. Здійснив цю фундаментальну працю доктор теології отець Рафаїл (Роман Торконяк). Переклад тривав майже 30 літ. Ще у 1975 році патріарх Йосип (Сліпий) доручив о. Рафаїлу цю роботу. Її Роман Торконяк завершив у 2004 році, а в наступні два роки переклад вийшов друком.

Говорить о. Рафаїл:

— Я й гадки не мав, що буду перекладати Острозьку Біблію! І навіть коли на цю благородну справу благословив патріарх Йосип, я не міг позбутися сумніву — чи справлюся. Я ж тоді вважався більше літургистом, ніж біблієзнавцем. Але з часом праця так захопила мене, що з думкою про український варіант книги я засинав і прокидався. Не спинили й застереження, що, мовляв, Острозька Біблія у старослов’янському контексті недоторкана пам’ятка. Особливо такі думки сплеснули, коли я послав частину перекладу в різні інституції, щоб одержати рецензії, підказки відомих мовознавців та теологів. Причому закиди звучали від тих, хто й в очі не бачив оригіналу Острозької Біблії. Відтоді мені лиш додалося ентузіазму довести, що Святе Письмо своєю мовою повинне зріднитися з Україною. Нині ж, Богу дякувати, праця завершена, і я тішуся, що можу подарувати своєму народові крихітку його гордості.

Під час роботи над перекладом у мене зростало почуття подиву — від того, яку фахову роботу було зроблено у 1580-х роках! Коли я починав працювати, дехто вважав, що я знайду «недоліки» і покажу їх. А вийшло навпаки — я показав, яка велика наукова праця зроблена попередниками. Нині це четвертий переклад Святого Письма українською мовою, і його можна назвати новим етапом в історії українських перекладів Біблії. Бо вперше маємо український Старий Завіт, перекладений не за єврейським, а за грецьким текстом. Це не літературний переклад, а дослівний. Основним для мене було якомога точніше передати оригінальний церковнослов’янський текст Острозької Біблії, що складається із 76 книг, і такого повного списку не має жоден інший переклад.

Щоб здійснити фундаментальне опрацювання, — продовжує Роман Торконяк, — потрібне було знання мов. В тім числі й класичних —староєврейської, старослов’янської, старогрецької, латини. Під час навчання у гімназії, університеті я їх досконало студіював. Знаю також італійську, бо після 12 літ парафіювання у Нью-Джерсі довелося працювати у Римі. Мав парафію і у Дюссельдорфі, отож і німецьку мову знаю. Про англійську годі й говорити, я ж народився в Манчестері. І про українську також, адже мої батьки вихідці з України, з Львівщини.

Не вистачило б і життя

— Втім, знання мов — лише половина справи, — каже о. Рафаїл. — Якби не сучасні електронні технології, не було б перекладу й досі. Навіть якби я працював щодня над перекладом зранку до ночі, то на це треба було б 130 років! Отож, щоб пришвидшити роботу, купив найсучасніший на ті роки комп`ютер.

— Отче, багатолітня праця увінчалася успіхом. Чи на цьому ваша робота над перекладом Острозької Біблії завершилася?

— Звісно, ні. У моїх планах — дати порівняльний аналіз двох Біблій (Острозької та Єлизаветинської), щоб довести те, що волинський варіант передував російському. Учені-росіяни вже змирилися з цією думкою. Те, що в основу «пєрвопєчатной» та Єлизаветинської Біблій покладено острозький текст, не викликає практично ні в кого сумнівів. А ось скільки у двох варіантах відмінностей — це цікаве поле для дослідження.

З Україною мене споріднила й інша справа — я викладаю бібліїстику на факультеті релігієзнавства Острозької академії. Курс цікавий, базований на традиціях, які були в цьому навчальному закладі ще тоді, коли, власне, народжувалася Острозька Біблія. Що стосується Шевченківської премії, то я щиро зворушений такою нагородою і таким визнанням. Але це скоріше нагорода для наших прадідів. Тих, чий труд став для нас мірилом благочестя. Мені залишається лише подякувати Богу, що вибрав мене для такої благородної справи, як переклад Острозької Біблії сучасною українською мовою.

Рівненська область.

На знімку: автор перекладу Острозької Біблії сучасною українською мовою о. Рафаїл (Роман Торконяк).

Фото Євгена Цимбалюка.