Заборгованість із зарплати в Луганській області перевищує сьогодні 80 млн. грн., і істотно зменшити цю суму поки що не вдається. Є безліч об’єктивних причин, що вивели область на ганебне третє місце в Україні. Умовно підприємства-боржники розділені на три категорії, перша з яких викликає особливу тривогу в керівників області. Йдеться про ті підприємства, що дійшли до останньої межі і насилу можуть бути відновлені. Друга і третя категорії дають надію на перелом ситуації, оскільки в одному випадку мова про те, що до того чи іншого виробництва виявляють інтерес інвестори, а в другому — цілком реальне виправлення стратегічних помилок у концепції економічного розвитку підприємства-боржника.

Варто сказати, що від закликів, підвищеного тону, тиску на керівників на Луганщині відмовляються, як від неефективних прийомів. Сьогодні обрано іншу політику, іншу логіку роботи з керівниками підприємств-боржників, в основу якої покладено конкретну допомогу. Наприклад, для розв’язання проблем заборгованості Свердловського машинобудівного заводу сюди запросили всіх керівників вугільних підприємств. На місці й усі вкупі вирішували, як вивести підприємство з економічної кризи і чим конкретно можуть допомогти вуглярі машинобудівникам. Взаємний інтерес у них існує давно, але згодом, на жаль, його було втрачено. До нього й повернулися. Сьогодні вуглярі формують своє замовлення на продукцію машинобудівного виробництва.

До речі, з огляду на те, що в більшості підприємств-боржників частка власності держави становить щонайменше 25%, облдержадміністрація звернулася до міністерств із проханням взяти, зрештою, участь у долі своїх галузевих об’єктів. Або допомогти виробництвам одержати державне замовлення, яке виправить матеріальний, а значить, і соціальний стан колективу, або віддати об’єкт під приватизацію, коли в цьому бачиться вихід. Або знайти інші варіанти. Особливо гострою залишається проблема погашення заборгованості із зарплати на підприємствах, які проходять процедуру санації чи банкрутства. Сума боргів тут сягає 40 млн. грн.

Сьогодні кожний розуміє, що борги із зарплати — лише верхівка великого «айсберга» соціальних проблем. Акціонерне товариство «Барвник» у місті Рубіжне має невелику заборгованість із зарплати, однак вона обіцяє зрости, оскільки тут виникла досить складна економічна ситуація. Рішення проблеми керівники підприємства бачать у значному скороченні колективу. У центри зайнятості, на державне забезпечення планується передати до 300 чоловік. Виникає цілий комплекс соціальних питань. Хімічне виробництво входить у категорію пільгових, що передбачає достроковий вихід на пенсію. Отже, багато хто з городян втратить свій статус і соціальні гарантії. Луганська облдержадміністрація намагається вплинути на ситуацію, однак, як визнають самі чиновники, дається це дуже важко.

Начальник головного управління праці і соціального захисту населення облдержадміністрації Елеонора Поліщук звертає увагу ще на один аспект.

— Частина боргів із зарплати «зависла» з тієї причини, що деяких людей уже немає серед живих, в іншому випадку луганчане залишили область, їхнє місцеперебування невідоме. Щоб зняти з підприємств борговий тягар із заробітної плати, ми пропонуємо вирішити це питання в такий спосіб: відкрити для останньої категорії людей банківські рахунки, куди перевести гроші. Принаймні, 5-6 млн. грн. буде знято з картотеки боргів. Свої пропозиції ми направили в Київ, однак поки що жодної реакції немає. Сьогодні ми допрацьовуємо свої пропозиції і будемо домагатися, щоб їх було розглянуто.

Нині в області працює робоча група, до якої входять представники всіх зацікавлених організацій — податкової, міліції, Пенсійного фонду та ін. Вона комплексно перевіряє підприємства, що наробили боргів із зарплати, і доходить висновку: не завжди те, що «співають» керівники, відповідає реальному стану справ. За результатами таких перевірок до місцевих органів прокуратури передано справи стосовно майже 550 підприємствах і більш як 180 матеріалів надіслано в обласну прокуратуру.