85 тисяч первинних медичних документів — досліджень на захворювання алергією — спалили за вказівкою «згори» у Вінницькій області, бо вони «псували» загальну статистику. Було це 1981 року, багаття «інквізиції» горіли в кожному районі... Але в Україні й досі немає достовірних даних про хворих на алергію, стверджує головний спеціаліст Мінохорони здоров’я з алергології, доктор медичних наук професор Вінницького медуніверситету імені Пирогова Борис ПУХЛИК.

У згаданому 1981-му у вогні згоріли результати дворічних досліджень групи науковців і студентів Вінницького медінституту імені Пирогова. А ініціатора цієї справи, тоді кандидата медичних наук, Бориса Пухлика «потягли» в КДБ. Крім наукової роботи, Борис Михайлович на той час виконував практичні доручення Всесоюзної лабораторії алергології Мінохорони здоров’я СРСР. У ролі позаштатного співробітника названої лабораторії разом з іншими медиками часто виїжджав на обстеження хворих в різні точки держави. Побував у Сибіру, Хакасії, на Кавказі... «Ми бачили, що реальний стан захворювань на алергію аж ніяк не такий, як його подавала статистика, — каже пан Пухлик. — За нашими даними, на таку недугу хворіло не менш як 25 відсотків населення тодішнього Союзу. Тим часом офіційно повідомляли тільки про 0,8 відсотка від загальної кількості жителів.»

Саме цей факт, каже співрозмовник, підштовхнув його до ретельного вивчення ситуації на прикладі рідної Вінницької області. Отримані результати приголомшили тодішніх чиновників. З’ясувалося, що у благополучному за екологічними показниками регіоні на алергію хворіє 6,3 відсотка населення. Ось тоді й надійшла вказівка негайно знищити всі первинні документи, що підтверджували цей показник. Зберігали їх у районних лікарнях (науковці за допомоги студентів охопили дослідженнями всі райони області). Тому багаття горіли повсюди. Так само повсюди медики перемовлялися про «інквізицію».

Борис Пухлик тим часом давав пояснення в одному з кабінетів обласного відділення КДБ. Каже, обійшовся легким переляком. Бо розмова відбувалася після того, коли документи спалили.

Через 10 років, у 1991-му, коли наша держава здобула незалежність, науковець Пухлик ще раз повторив аналогічне дослідження. «Ми зібрали тоді таку базу даних з алергії, — каже він, — якої не було в жодній країні Європи. Класифікували її не лише за віковими категоріями. Простежили зайнятість хворих на тому чи іншому виробництві, навіть стать брали до уваги... Отримані дані вражали тим, що частота захворювань на алергію на Вінниччині з 1981-го по 1991 рік знову збільшилася і вже становила 9,28 відсотка. Якщо слідувати такій «арифметиці», каже співрозмовник, то на сьогодні у нас в області не менш як 14 відсотків від усього населення хворіють на різні види алергії. Вчений припускає, що їх число сягає 20, а то й більше відсотків від усього населення. Чому все базується на здогадках?..

У нашій державі, за неофіційними даними, приблизно 10 мільйонів населення хворіють на алергію. Однак Держкомстат дає значно меншу цифру.

Головного спеціаліста з алергології Мінохорони здоров’я (цю роботу він виконує на громадських засадах, бо в штатному розписі медичного відомства не передбачена така посада) вражає той факт, що в Україні, на відміну від інших держав, не ведеться повна статистика хворих на алергію. «Якщо точніше, — каже він, — то беруться до уваги лише окремі види хвороби: бронхіальна астма, алергічні нежиті та деякі шкіряні захворювання. Але ж це тільки 5—6 відсотків від усіх видів алергії», — додає Борис Михайлович. Професор спробував виправити таку прогалину, вказав на неї Держкомстату. Там лише всміхнулися у відповідь. Мовляв, ви знаєте, який це складний процес — змінити облік?! А хто кошти дасть?..

— Звітують, як і раніше, — каже пан Пухлик, — занижують число хворих і роблять вигляд, що проблеми немає. Цифра Держкомстату — 1,5 відсотка хворих на алергію, за словами співрозмовника, навіть близько не відповідає істині. Бо їх насправді не менш як 20 відсотків, а в проблемних регіонах ще більше. Загалом приблизно 10 мільйонів людей в нашій державі переймаються цією недугою. Щорічно їх кількість «приростає» приблизно на 500 тисяч(!).

ІНФОРМАЦІЯ ДО РОЗДУМІВ. Від укусу оси чи бджоли помирають частіше, ніж від отрути змії. Такою є світова статистика, стверджує професор Пухлик. В Англії, наприклад, щороку 40—50 померлих від таких укусів. У США їх ще більше — майже 100 осіб. У нас такої статистики немає.

Або ще така інформація: домашній кліщ страшніший за таргана. А пилок берези діє набагато згубніше, ніж пилок амброзії чи тополиного пуху.

Грибкові алергени — рідкісний в Європі препарат. Наша вітчизняна медицина має його у своєму розпорядженні.

Остаточно здолати алергію, стверджують медики, на жаль, поки що не вдається. Тому цю ваду імунної системи «призвичаюють», щоб вона не реагувала так боляче на той чи інший прояв. Тим самим призупиняють перебіг хвороби.

Робиться це з допомогою препаратів, які впродовж більш як десяти років виготовляють у Вінниці.

— Але спершу має бути проведена ретельна діагностика захворювання, — каже професор Пухлик. — Нашим науковцям вдалося розробити її новий метод. Він набагато простіший за традиційний. Дає можливість упродовж 15—20 хвилин відповісти на запитання, чи схильний організм людини до алергічних захворювань. З допомогою набору мікст-алергенів для скринінгу, як кажуть, на очах у пацієнта зовсім безболісно експрес-методом визначається схильність організму людини до неінфекційних алергенів. Такий метод, стверджує Б. Пухлик, не має аналогів у світовій медичній практиці.

Такі дещо незвичні оголошення з’явилися нещодавно у деяких вінницьких газетах. Їх розмістили фахівці підприємства з виготовлення алергенів. «Проблема в тому, — пояснює Б. Пухлик, — що кудись зникли такі надокучливі для нас повзучі паразити.» Раніше їх збирали з допомогою спеціальних приладів-пасток в їдальнях, студентських гуртожитках. Тепер їх там не стало. Нема з чого виготовляти алергени проти алергії на комах-паразитів. Подібне лікується подібним, стверджує професор. Так само закуповують книжковий пил. Бо його теж поменшало.

 

Для довІдки. Нині у Вінниці виготовляють 120 видів алергенів для діагностики і лікування різних видів алергії. Це майже вдвічі більше, ніж у Росії, де ми раніше купували такі препарати. До речі, так званих грибкових алергенів, які виготовляють у Вінниці, росіяни ще не мають. Новинкою стало виробництво хімічних алергенів. Вони дають можливість визначати схильність організму до реакції на миючі, косметичні та інші хімічні засоби.

За допомогою вінницьких алергенів обстежують один мільйон населення у різних регіонах держави.

У березні нинішнього року у Вінниці зберуться лікарі-алергологи з усієї держави. Крім підсумків роботи за минулий рік, практики разом з науковцями обговорюватимуть проблему реакції людського організму на лікарські засоби. За словами Б. Пухлика, вона дедалі більше дає про себе знати. У деяких країнах уже давно предметно переймаються нею. Вінницьких виробників алергенів хвилює й те, що вони позбавлені можливості розширювати виробництво препаратів — нема можливості розширювати виробничу базу. Місцева влада не поспішає підтримувати таке унікальне виробництво.

Вінницька область.

На знімку: професор Борис Пухлик, який допомагає українцям боротися з алергією.

Фото автора.