Журналісти «Голосу України» продовжують досліджувати причини боргів у заробітній платі громадянам України. Сьогодні свої повідомлення надіслали до редакції наші власкори із Севастополя, Черкаської, Одеської, Хмельницької, Сумської та Чернівецької областей.

Перше місце серед регіонів України за темпами погашення заборгованості з виплат зарплати — з таким результатом Севастополь вступив у 2007 рік. Систематична «роз’яснювальна» робота міської держадміністрації і прокуратури з роботодавцями дала результат: цифру вдалося знизити з більш ніж чотирьох мільйонів гривень до менш ніж півтора. Першим став Балаклавський район — тут станом на 1 січня 2007 року в графі «заборгованість» стояв нуль.

Картину трохи зіпсував лютий. Усього по місту роботодавці недоплатили своїм підлеглим трохи більш як 2,4 мільйона гривень. Такий результат, за словами «профільного» заступника голови Севастопольської міськдержадміністрації Дмитра Базіва, цілком передбачуваний і має щорічну циклічність: новорічні та різдвяні свята, що тривають практично половину січня, спустошують скарбницю підприємств. Непрямим підтвердженням слів Дмитра Петровича служить така цифра: на перше березня борг зменшився і склав трохи більш як 1,6 мільйона гривень.

За статистикою, найвищий відсоток недоплат своїм трудівникам у загальну цифру приносять підприємства комунальної власності — тільки міські тролейбусники разом із працівниками житлово-комунальної сфери недоодержали в лютому майже півмільйона гривень. На підприємства державної форми власності припадає всього лише менш ніж 63 тисячі гривень боргів у зарплаті.

Микола МАГДИЧ.

Як повідомила прес-секретар прокуратури Черкаської області Сніжана Лисенко, завдяки втручанню правоохоронних органів працівникам дитячого оздоровчого центру «Санаторій «Світанок» було відшкодовано 255,3 тисячі гривень заборгованої зарплати. Щодо керівництва лікувального закладу, котре майже рік не виплачувало своїм працівникам зарплату в повному обсязі, порушено кримінальну справу.

Спілкуватися з прокуратурою доведеться і службовим особам СТОВ «Санжариха», що у Смілянському районі. Спритні «очільники» господарства замість того, щоб вчасно розраховуватися за виконану роботу зі своїми односельцями, використовували кошти на свій розсуд. Лише після втручання стражів закону селяни «Санжарихи» отримали свою зарплату — понад 58 тисяч гривень.

Як зазначив виконувач обов’язків прокурора області Віктор Миколенко, загальна сума невиплаченої заробітної плати у Черкащині становила на початок 2007 року близько 20 мільйонів гривень. За такий період минулого року борги обчислювалися в понад 26 мільйонів гривень.

Лідія ТИТАРЕНКО.

Міністр праці і соціальної політики Михайло Папієв, який побував з робочою поїздкою в Одеській області, не приховував свого засмучення, ознайомившись із положенням справ з виконання в регіоні норм законодавства України з оплати праці. Парадокс: витрати населення Одеської області вдвічі перевищують офіційні цифри доходів.

Як утворилися ножиці? Чому зарплата в Одесі нижча, ніж у багатьох обласних центрах? У підсумку кожен четвертий працюючий у регіоні одержує зарплату, що нижча за прожитковий мінімум.

А якщо вести мову про заборгованість з виплат заробітної плати, то картина катастрофічна. 28 активно працюючих підприємств регіону сьогодні в «чорних списках» неблагополучних з розрахунків із трудовими колективами. Державне підприємство «Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне управління морських шляхів» (директор — О. Пастернак), а працює на ньому 455 співробітників, заборгувало людям 5,3 мільйона гривень. 300 працівників ТОВ «Одеський ливарний завод» (директор — Я. Лерман) чекають не дочекаються виплати майже тримільйонного боргу із заробітної плати.

У «лідерах» «чорного списку» — ТОВ «Іллічівський судноремонтний завод» (директор — С. Полівода), ВАТ «Пресмаш» (голова правління — Л. Вихватень), ВАТ «Авіакомпанія «Одеські авіалінії» (керівник — В. Колосов), НДІ «Шторм» (директор — В. Моїсеєв), 8 дирекцій єдиного замовника (ДЄЗів) Одеської міської ради.

У лютому, за даними головного управління статистики, в Одеської області борг у зарплаті зріс на 12,8% і перевищив 32 мільйона гривень.

Глава Одеської облдержадміністрації Іван Плачков «пригрозив» керівникам підприємств-боржників і пообіцяв, що вимагатиме, щоб прокуратура порушила щодо них карні справи за фактами затримки з видачею зарплати. Грізне попередження керівники підприємств сприйняли вельми спокійно — такі слова говорили з трибун і попередні керівники області. А який ефект? Жодного поліпшення з ліквідації заборгованості з виплати зарплати не було.

Керівники державних підприємств-боржників живуть безтурботно. Їм не раз давали зрозуміти: якщо буде зростання заборгованості з виплат зарплати, контракти з ними розірвуть достроково. Усі керівники залишаються у своїх службових кабінетах і впевнено нарощують борги з виплат зарплати.

В’ячеслав ВОРОНКОВ.

Більше працюєш — менший стаж і заробіток. Саме з такою ситуацією стикаються на тих підприємствах, де не вдається подолати борги у зарплаті. Тема зарплатних боргів в області звучить так давно, що інтерес до неї просто зменшився, цифри в кілька десятків мільйонів гривень уже давно нікого не шокують. Окрім, звичайно, тих, хто не отримав вчасно зароблених коштів. На початок лютого заборгованість становила більш як 32 мільйони гривень. Для того, щоб погасити її, вже не перший рік складають різні графіки, однак виконання їх йде з перемінним успіхом. Останній затверджено головою облдержадміністрації на початку грудня. Впоратися із цим завданням вдалося лише дев’яти районам із двадцяти. Зате є й такі, хто встиг з початку року «заробити» нові борги.

Лідирує Красилівський район, котрий за два місяці збільшив зарплатний борг на 600 тисяч гривень. За ним — Городоцький, де заборгованість до початку року збільшилась на 384 тисячі гривень. У деяких інших вона зросла на кілька десятків тисяч, і така сума могла б не лякати, якби вона не додавалася до мільйонних боргів минулих років. Найбільше заборгували мешканцям Полонського району — понад 5,7 мільйона гривень, від 2,5 до 3,2 мільйона гривень недоотримали відповідно у Шепетівці, Городоцькому та Новоушицькому районах.

Оперуючи всіма цими даними, голова облдержадміністрації Олександр Буханевич видав розпорядження, де голови райдержадміністрації зобов’язуються провести позачергові засідання колегій із залученням представників профспілок та роботодавців. Про результати необхідно доповісти вже за два тижні. Якщо врахувати, що один із них припав на святкові дні, то стає очевидним: за тиждень навряд чи вдасться змінити ситуацію кардинально. Заклики до погашення боргів нагадують, скоріше, чергову кампанію, аніж конструктивну роботу. Досить згадати, що при тих само графіках і планах роботи в лютому заборгованість вдалося зменшити лише на 0,1 відсотка. Неважко підрахувати, що такими темпами згадані борги області доведеться долати майже століття.

Навіть завдання, яке поставлене перед головним управлінням праці та соціального захисту населення в області, — надати обласній прокуратурі інформацію про керівників-боржників, що постійно порушують законодавство про працю, — навряд чи покінчить із боргами. У переважній більшості випадків зарплату не виплачують не через небажання керівників, а через складне економічне становище підприємств. Притягнення до адміністративної чи кримінальної відповідальності керівника навряд чи поліпшить фінансовий стан і додасть грошей тому чи іншому господарству.

Паралельно із боргами у зарплаті зростають несплати до Пенсійного фонду. Борги по страхових внесках тут перевищили 50 мільйонів гривень. Несплата цих коштів позбавляє права на зарахування страхового стажу для обчислення пенсій. Приміром, наймані працівники ВАТ «Комунар», ТОВ «Каскад» із Новоушицького району, Теофіпольського ВАТ «Сільгосптехніка» через згадані борги втратили близько трьох років страхового стажу. Парадоксально, але виходить: чим більше людина працює, тим менший стаж має, і тим більші борги виростають.

Ірина КОЗАК.

Сумщина вкотре наступає на ті самі граблі — заборгованості по зарплаті. У багаторічного протистояння владних структур області з боржниками початок є, а кінця не видно. Вся заковика в тому, що влада здобуває лише локальні перемоги, тоді як опоненти завжди виграють стратегічні баталії. До того ж з кожним роком локальних меншає і даються вони щоразу дедалі важче. Минулий рік не став винятком. Щоб привести до тями злісних боржників, в області територіальною державною інспекцією праці було здійснено більше 1300(!) перевірок. За їхніми результатами до органів прокуратури було направлено 439 матеріалів, з них понад 60 відсотків (або 272) — для притягнення винних до кримінальної відповідальності, з яких 77 кримінальні справи були-таки порушені. Окрім цього через зарплатні борги директорськими кріслами поплатилися керівники трьох державних і п’яти комунальних підприємств. Владний «батіг» приніс певні дивіденди. Завдяки вжитим заходам загальна заборгованість у зарплаті торік скоротилася на 8,4 мільйона гривень, або майже на 25 відсотків. Та з нового року боргова колісниця знову стала дибки і станом на 1 лютого заборгованість з виплати заробітної плати по області зросла майже на 2 мільйони гривень і зупинилася на позначці 27,4 мільйона грн.

Понад 73 відсотки загальної суми боргу припадає на підприємства-банкрути (таких в області нині налічується 120), та «колег», які знаходяться в процедурі банкрутства. Найбільшим «хроніком», як і в попередні роки, залишається ВАТ АК «Свема» (арбітражний керуючий — Є. Доценко), чий зарплатний борг перевищив 2,3 мільйона гривень. До того ж висить він на об’єднанні уже 6 років (!). Замість погашення боргів — ні кують ні мелють також на інших збанкрутілих підприємствах: зокрема, на ВАТ «Конотопський електромеханічний завод» (арбітражний керуючий — Б. Кривенко), ТОВ «Сумигаззбут» (арбітражний керуючий — С. Гайдуков), ВАТ «Роменський завод автоматичних телефонних станцій» (арбітражний керуючий — О. Шевич)...

У промисловості області справи з погашенням заробітного боргу ще сумніші. Досить зазначити, що з початку року він зріс у 2,5 разу і нині становить 5 мільйонів гривень. Левова частка відповідальності знов-таки лежить на державних структурах. Передусім це стосується одного з флагманів української електронної промисловості ВАТ «Селмі», яке «рідна ненька» роками тримає в чорному тілі. Так, через відсутність заявок з її боку на електронні мікроскопи, мас-спектрометри та інше обладнання тільки за січень заборгованість у зарплаті тут зросла з нуля до 1,3 мільйона гривень. Ні, ні! Обладнання сумчан визнано у всьому світі. Його залюбки купують японські, південнокорейські, німецькі, аргентинські, канадські та інші провідні зарубіжні фірми. Іноземних фахівців приваблює якість і ціна, яка вдвічі нижча, ніж на зарубіжні аналоги. А ось керманичі рідних міністерств і відомств від власного добра носи відвертають.

А тепер скажіть мені, будь ласка: якщо держава свідомо «крутить дулі» власним виробникам, то чого слід очікувати від приватних хазяїв «заводів, газет, пароплавів»? Правильно — ще більшої і крутішої дулі. На Сумщині цю «науку» одними з перших перейняли власники охтирського ВАТ «Нафтопроммаш» під гучною назвою «Північно-східна промислова група», які ніяк не можуть чи не хочуть виплатити трудовому колективу ті самі 1,3 мільйона гривень.

Владислав ЖМУРКОВ.

Загальна сума невиплаченої зарплати в січні 2007 року у Чернівецькій області зросла на 33 відсотки (або на 1,18 мільйона гривень) і зараз перевищує 5 мільйонів гривень, повідомило Головне управління статистики в Чернівецькій області. На економічно активні підприємства припадає 35,8 відсотка від загальної суми боргу, 34,3 відсотка — на підприємства-банкрути, решта — на такі, що, як то кажуть, дихають на ладан.

Найбільше заборгували в сільському господарстві — 46,8 відсотка. Тим часом прес-служба Чернівецької облдержадміністрації повідомляє, що за 2006 рік план надходжень з платежів у загальний і спеціальний фонди держбюджету виконано на 105 відсотків, що становить 4 мільярди 909 мільйонів гривень, це на 25 мільйонів перевищує план.

Сергій СУЛИМА.

А 87% роботодавців виплачують зарплату з порушеннями

З початку року Державна податкова адміністрація в Миколаївській області перевірила 268 роботодавців і встановила, що 234 із них видавали зарплату з порушеннями. Наприклад, оформленим працівникам офіційно нараховували незначний заробіток, менший за мінімальний і середній в галузі. Водночас додатково люди одержували гроші в «конвертах». Звісно, і податки з таких доходів були мінімальними або взагалі не платилися. У результаті Пенсійний фонд і соцстрах недоодержали значних сум, передає наш власний кореспондент у Миколаївській області Олена Івашко.

На 1 лютого цього року заборгованість із зарплати в Україні становила 894 млн. гривень. За словами міністра праці й соціальної політики Михайла Папієва, від цієї цифри значною мірою залежить і проблема заборгованості до ПФ. На «боргову» хворобу страждають підприємства усіх форм власності. Але найтяжче вона протікає на підприємствах, де проводиться процедура банкрутства, — вони заборгували найманим робітникам 404 млн. грн. Соціальний міністр звернувся до Прем’єр-міністра Віктора Януковича з проханням вплинути на керівників областей, де великі борги із зарплат. Парадокс у тому, кажуть експерти, що найчастіше не платять своїм робітникам економічно активні підприємства. Це не ноу-хау. Влада сподівається закликати їх до порядку адміністративними методами. Це практикували і раніше. Колись, будучи главою уряду, Валерій Пустовойтенко закрив директорів великих підприємств країни в столичному ПК «Україна» і намагався «вибити» те, що вони заборгували робітничому класові...

Ну а вплинути на приватний бізнес, очевидно, плановано шляхом діалогу, про який останнім часом так багато говорить уряд. А поки що він бореться з цими боргами й обвинувачує в їх прогресії «помаранчевих» попередників. Утім, ті під час першого прем’єрства Януковича нарікали з приводу цього лиха своїм опонентам.

Уряди міняються, а борги залишаються...

Ольга ВІТЕР.