або Чому провідна камвольно-суконна компанія України «Чексіл» потерпає від чиновницького свавілля

Із досьє «Голосу України»

Президент камвольно-суконної компанії «Чексіл» Віктор Попов (на знімку) народився 3 жовтня 1946 року в Суражі Брянської області. Його трудова діяльність почалась у 1964-му в Чернігові на камвольно-суконному комбінаті із запису у трудовій книжці: «Зарахований слюсарем 1-го розряду в апаратно-прядильне виробництво». Відтоді підприємство фактично стало для нього рідним домом, який він ніколи не зраджував. Здібний юнак навчався у старших колег, у вузі. На початку трудової кар’єри освоїв секрети роботи з людьми на посадах помічника майстра, старшого майстра, заступника начальника виробництва.

Невдовзі 25-річного спеціаліста призначили головним механіком підприємства. У 1978 році починається новий етап у його трудовому житті — перехід до когорти вищих керівників. В. Попова обирають секретарем парткому комбінату, згодом призначають головним інженером, а з 1990-го — генеральним директором. Ось уже 17 років Віктор Петрович очолює потужне підприємство, яке під його керівництвом залишається лідером вовняної галузі, здобуло неабиякий авторитет на ринках багатьох країн. «Чексіл» сьогодні є одним з найбільших у світі виробників чистошерстяних і напівшерстяних тканин для пошиття одягу різноманітного призначення.

В. Попов — заслужений раціоналізатор України, кавалер орденів «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступенів. На його рахунку 91 раціоналізаторська пропозиція й 4 винаходи.

— Вікторе Петровичу, ваше велике підприємство вже понад десятиліття постійно в русі, у реформуваннях-реорганізаціях. Цей процес, нарешті, колись закінчиться?

— Звичайно, що ні. Адже ми щомісяця шукаємо кращі варіанти для технологічного переоснащення виробництв, для виготовлення конкурентоспроможних тканин. Був час, коли камвольно-суконний комбінат розукрупнили на 24 підприємства—самостійні підрозділи у складі концерну «Чексіл». Це дало змогу вижити в умовах інфляційних процесів тощо. Нині інша ситуація у країні, отож ще два роки тому відбулося злиття практично всіх згаданих підрозділів, виробництв у камвольно-суконну компанію «Чексіл». Сьогодні це дає можливість ефективніше концентрувати фінансові ресурси на розв’язання найзлободенніших проблем.

Одна з найголовніших — істотне підвищення заробітної плати. Досить зазначити, що середньостатистичні показники її в компанії 2004 року становили 636 гривень, 2005-го — 771, а вже 2006-го — 976 гривень. Як видно з цих цифр, темпи зростання заробітної плати — 20 — 30 відсотків. Особливо відчутно вона підвищилась минулоріч. До речі, заробітна плата працівників компанії на 30 відсотків вища, ніж на інших підприємствах легкої промисловості.

— Минулого року більш як удвічі зросла вартість енергоносіїв. Як це позначилось на роботі вашого підприємства?

— Енергозбереження — це один із важливих напрямів роботи, якому ми постійно приділяємо увагу. У 2006 році вдалося реалізувати чимало заходів, які допомогли пом’якшити ціновий удар. Унаслідок цього навіть після підвищення вартості теплопостачання у 2,3 разу ми витратили на нього 91,6 відсотка фінансових ресурсів попереднього року. Загалом, нинішнього року думаємо відмовитися від централізованого постачання тепла від ТЕЦ. Уже закуплено два німецькі котли, які незабаром будуть встановлені на підприємстві. Їх потужність — 24 тонни пару за годину. Крім цього, маємо щороку великі затрати з водопостачання. Лише за очищення води доводиться платити 2,5 мільйона гривень. Але вже в першому кварталі налагодимо цей процес на підприємстві. Технологічна вода з високим ступенем очищення буде знову використовуватися у виробництві. Отже, знову істотна економія. Організаційно-технічні заходи з енергозбереження в 2007 році передбачають проведення великого обсягу робіт в багатьох напрямах, що сприятиме скороченню споживання електричної, теплової енергії і технічної води.

— Чи триває модернізація виробництва?

— Авжеж. Технічне переоснащення на повний хід іде на всіх виробничих ділянках. Кардинально переоснащено потужності обробного виробництва. Закуплено і встановлено 36 ткацьких станків. Ще 11 таких само незабаром завеземо. Закінчуємо роботи з технічного переобладнання апаратно-прядильного виробництва. Також велику увагу приділяємо модернізації устаткування і створенню комплексних поточних ліній. Загалом, технічне переоснащення та модернізація дають можливість істотно підвищити продуктивність праці та знизити витрати виробництва. Це вимога часу.

— Як у цьому зв’язку зросла продуктивність праці?

— Минулого року — на 19,7 відсотка. На жаль, цей показник нас уже не влаштовує. Адже темпи зростання заробітної плати вищі і становлять 22,9 відсотка.

— З якими виробничими показниками ввійшли в 2007 рік?

— Загалом, випуск продукції за 2006 рік становив 105,9 відсотка від рівня 2005 року. Зросли обсяги реалізації тканин на внутрішньому ринку України. Якщо раніше 80 відсотків нашої продукції йшло на експорт, то 2006-го 44 відсотки виробленого закуповували вітчизняні підприємства легкої промисловості. Це є, до речі, позитивною тенденцією. Вона свідчить про те, що швейна галузь починає працювати. Особливо радує Харків, який стає справжньою столицею пошиття готового одягу. Багато фірм з цього міста вже є нашими надійними партнерами. Також активно співробітничаємо із швейними фабриками Одеси, Дніпропетровська, Львова. І є надія, що співпраця зі швейними підприємствами України буде активно розширюватися.

— Вікторе Петровичу, на одній із нарад у Чернігівській облдержадміністрації ви також позитивно висловилися про китайську легку промисловість. Але ж її дешева продукція заполонила українські ринки.

— Ми конкурувати з китайськими виробниками не можемо і не повинні. Завдання полягає в тому, щоб виготовляти не дешевші за їхні тканини, а такі, котрих немає в Китаї. У кожної продукції є свій покупець. І, виходячи з цього, шукаємо свою нішу на величезному китайському ринку. Ми взяли участь у виставці тканин у Шанхаї. І здійснили вже три великі поставки продукції до Китаю. Маємо своїх представників. Плануємо взяти участь у березневій виставці тканин у Пекіні.

— Чому китайські тканини, одяг дешевші, а відтак популярні у світі?

— Китайська легка промисловість перебуває під пильною увагою уряду. Там, справді, на відміну від України існує державна політика, яка сьогодні і сприяє, і заохочує, і допомагає розвитку великих та малих фабрик, текстильних виробництв. Давайте вдумаємося в таку цифру: у 2005 році 75 відсотків світових закупок текстильного обладнання здійснив Китай. Тобто треба забувати про китайських виробників як кустарів. У них переважають сучасне устаткування та технології. У Китай охоче вкладають гроші зарубіжні інвестори. Усе це сприяє істотному зростанню виробництва.

— А в Україні показники виробництва товарів легкої промисловості впали до одного відсотка ...

— Справді, підприємства легкої промисловості кинуто у вир самовиживання. Влада вважає, що виробництво тканин, одягу, білизни, взуття, посуду та інших побутових товарів не варте уваги. Внаслідок цього в деяких випадках підприємствам легкої промисловості просто не дають працювати. Зокрема, роками не розв’язується проблема створення зацікавленості нерезидентів у поглибленій переробці сировини на підприємствах України. Нерезидент, закупивши тканини в українського товаровиробника, повинен їх вивезти за межі митної території України. А ввезти, щоб переробити на давальницьких умовах, не може, оскільки сказано, що ввозити дозволяється лише продукцію іноземного походження. Отож текстильні і швейні підприємства втрачають замовників. Останні переносять бізнес до Китаю, Румунії та інших країн, які надають пільги закордонним замовникам, заохочуючи їх здійснювати повну переробку сировини на території країни.

Або ось свіжий приклад. Починаючи з грудня 2006 року служба ветеринарної медицини перестала пропускати через кордон транспорт з вовною, яку ми закупили в Росії. По роз’яснення звернулися до департаменту й управління ветеринарної медицини, до облдержадміністрації. «Чому не можна завозити сировину?» — запитуємо. Нам дали відповідь: «Потрібно перевірити постачальників». То перевіряйте і після цього приймайте рішення. Уже закінчується третій місяць, а питання до кінця так і не вирішено. Платимо гроші за простій транспорту на кордоні. Виробництво працює неритмічно. Зриваємо виконання контрактів. Кому це вигідно? Незрозуміло.

— Вікторе Петровичу, на ринку тканин працювати нелегко не лише від чиновницької безглуздості. В Європі останніми роками збанкрутувало багато текстильних підприємств ФРН, Франції, Італії. Як вам усе-таки доводиться забезпечувати приріст виробництва продукції?

— В умовах жорсткої конкуренції це робити нелегко. Але ми намагаємося оперативно реагувати на ринкові запити. Дуже великого значення надаємо сертифікації продукції. Високий рівень організації виробництва підтверджено «Сертифікатом на систему управління якістю» ІSO 9001-2001 та «Сертифікатом на систему управління навколишнім середовищем» ІSO 14001-97. Виготовляємо тканини та інші вироби з шерсті, яка здавна цінується своїми лікувальними властивостями. Оскільки в Європі ретельно дбають про екологічну продукцію, ми доклали чимало зусиль і щодо цього. У травні 2005 року отримали сертифікат «ЕКО-100». Екологічно чиста сировина, передова технологія виробництва тканин сприяють виготовленню продукції, корисної для здоров’я людей. Адже шерсть підвищує життєвий тонус наших споживачів, дає змогу їхньому тілу дихати і нейтралізує токсини, що їх виділяє шкіра. Зазначу, що тепер частка натуральної вовни в загальному обсязі переробки підприємством всіх видів волокон становить 80 відсотків. Ми широко використовуємо волокна, отримані з шерсті мериносових вівць, ангорських та кашмірських кіз, альпаки.

Асортимент компанії «Чексіл» налічує понад 2000 зразків камвольних та суконних тканин. Водночас щороку пропонуємо нашим споживачам до 100 нових видів тканин. Наші дизайнери оперативно реагують на останні зміни смаків і пріоритетів споживачів, а також готові відпрацювати наданий ними асортимент будь-якої складності. Звичайно, всім цим не обмежуємося. Мають попит недорогі, зручні і сучасні вовняноподібні тканини складу поліестер-віскоза з додаванням льону і бавовни. Є й інші цікаві розробки. Наприклад, маємо великий вибір тканин з довгим спрямованим ворсом з ангорської вовни та із вкладенням цінних натуральних волокон: кашеміру, альпаки, мохеру. Сучасна і модна продукція компанії «Чексіл»з використанням пряжі букле, яскравих насичених квітів, з друкованим малюнком має ефектний вигляд у виробах. Крім цього, ми пропонуємо пряжу трикотажну і для ручного в’язання, а також пледи, ковдри, матраци, подушки, ватин.

— Сподіватимемося, що ці напрацювання стануть основою для подальшого розвитку підприємства і збільшення обсягів виробництва.

— Справді, підприємство зможе істотно збільшити обсяги виробництва та створити нові робочі місця, якщо влада захищатиме та підтримуватиме національного товаровиробника. Зокрема, стимулюватиме технічне переозброєння, експорт, виконання державних замовлень, впровадження енергозберігаючих технологій, заборонить недобросовісну конкуренцію, перегляне кодекс законів про працю та вирішить інші питання.

Чернігів.

Фото автора.