Наталя Маніна — за освітою хімік-технолог. За фахом їй вдалося зовсім мало попрацювати. У Черкасах, місті
«великої хімії», наказав довго жити велет ВАТ «Хімволокно». Давно зупинилися й менші підприємства, такі, наприклад, як завод хімреактивів.Тому енергійна й рішуча Наталка вирішила кардинально змінити професію. Водійські права в неї були вже давно, і вона заявила чоловікові Руслану, що працюватиме... таксисткою. Адже треба разом піклуватися про сім’ю, а не чекати допомоги від батьків чи родичів.
Утім Руслан був не в захваті від Наталчиної ідеї. Однак, добре знаючи характер своєї дружини і її давнє захоплення технікою, — здався. Десятирічний Андрійко відразу підтримав маму, адже це —
«круто», якщо в тебе мама таксист-ас!Після купівлі в кредит
«Шевроле» Наталка обрала собі транспортну фірму з перевезень пасажирів, вантажів, обслуговує свята. А ще — доставляє на замовлення клієнтів продукти, ліки чи квіти додому. У колективі її зустріли привітно. Як-не-як — єдина жінка за кермом таксомотора.— Хоч спочатку дехто придивлявся до мене, —посміхалася розповідаючи Наталя. — Не вірив, що я нарівні з чоловіками зумію впоратися з
«нештатними» ситуаціями, які бувають у цій роботі.Але надзвичайних пригод, слава Богу, у Маніної не було. Насамперед тому, що працює вона лише вдень. До того ж уважно ставиться до своїх пасажирів. Коли є якась підозра щодо невмотивованої, дивної поведінки, Наталка ввічливо, але твердо запропонує звернутися за послугами до іншого таксиста.
— Найчастіше доводиться підвозити ділових людей, — не відводячи погляду з дороги, ділилася молода, симпатична жінка. — Вони завжди заклопотані, запізнюються на зустрічі, прийоми. У салоні не припиняють говорити по мобільнику. Одне слово, керують на ходу. Інша категорія пасажирів — це ті, що поспішають до потяга, на відвідини родичів чи у лікарню. Вони одразу розповідають про свої біди і проблеми, виливають душу, і таксист тоді виконує ще й роль психолога.
Загалом, каже Наталя Маніна, щоб працювати таксистом, потрібно не лише добре вміти
«крутити баранку», а й мати міцні нерви. Бо, на жаль, найчастіше пересічному пасажирові не вистачає елементарної людської культури: чемності, поваги, приязні. У тому числі й представницям прекрасної статі. Забачивши за кермом таксі жінку, деякі «глянцеві леді» можуть і висловитися... «не по-парламентськи».—
Та найбільше допікають у роботі таксиста дороги, — підсумувала сказане моя співрозмовниця. — Якби «батьки» міста хоч раз цілий день потряслись по тих вибоїнах, канавах і калюжах, які називаються міськими вулицями, вони тоді точно почали б щось з ними робити...Наша подорож уже закінчувалася, коли
«заспівала» її мобілка. «Це Андрійко, — пояснила Наталка, усміхаючись. — Чекає коли я повернуся додому, уроки вчитимемо». І додала: «Нещодавно я вирішила: вчитимуся на психолога. Це підказала мені моя робота за кермом. Здається, то буде моє справжнє покликання...»Черкаси.
На знімку: таксистка фірми
«Сандекс» Наталя Маніна.Фото автора.
