Молоді стає дедалі важче уникати ненормативної лексики

Прогулюючись якось сквером, знайомий став свідком однієї «світської бесіди». Потягуючи пивце, четверо молодиків обмінювалися останніми новинами. Та так, що на деревах в’янули бруньки, які ще не розпустилися. Що вже й казати про вуха випадкових перехожих. На запитання знайомого: «А чи не можна без матюка?», почув безапеляційне: «Та ми що — баби?!»

А тепер пригадайте, скільки разів ви самі опинялися в таких ситуаціях. На ринку, в транспорті і просто на вулиці. Матюки поступово стали невід’ємним атрибутом повсякденного життя. 25-річний інженер Андрій зізнався: на роботі матюки — єдиний засіб спілкування. Без них зупиниться виробництво — підлеглі просто не зрозуміють, чого від них вимагають.

Психологи на це відповідають: якщо матюки «проскакують» через 2—3 слова або звичайне слово вживається через 2—3 ненормативних, то це вже перебір, який свідчить про убогість і обмеженість не тільки лексики людини, а й самої людини. А от для молодих людей використання ненормативної лексики найчастіше — це спосіб бути, як усі, і не виділятися серед ровесників.

Проти такого іміджу нещодавно виступили львівські активісти. Запеклого «матюкальника» вони уявили в образі беззубого діда з пляшкою і написом «Російський мат перетворює тебе на москаля». Малюнки з такими зображеннями вони розклеїли в маршрутних таксі і прикріпили до сміттєвих баків. Вочевидь, в такий спосіб планують уберегти українців від розповсюдженої недуги. Адже вчені вже довели, що лихослів’я — це хвороба. За деякими даними, на неї страждали імператор Клавдій, Моцарт, Наполеон і Петро І. У звичайному житті вони були цілком пристойними людьми, але іноді на них нападали приступи лихослів’я, вони розмахували руками, сіпалися, чим лякали підлеглих. Нині доведено, що всі ці люди страждали на синдром Туретта. Це психічне захворювання названо ім’ям французького психіатра минулого сторіччя. Цей синдром спадковий, особливо страждають на нього чоловіки.

Коментар психолога

— Будь-який сленг служить для того, щоб показати свою причетність до певної соціальної групи або навпаки підкреслити свою відмінність від того кола людей, з якими доводиться спілкуватися, — розповідає психолог Дмитро Корольов. — Дуже часто в такий спосіб молодь протестує проти норм, що існують у суспільстві. А іноді штучно створюють собі імідж — грубуватий і трохи іронічний.