З чого складаються борги

Журналісти «Голосу України» з’ясовують на місцях проблему заборгованості у заробітній платі. Сьогодні про ситуацію у своїх регіонах повідомляють наші власкори у Миколаївській, Чернігівській, Закарпатській областях та Республіці Крим.

3,6 тисячі працівників підприємств області потерпають від невчасного отримання заробітної плати. Кожному з них у середньому не було виплачено по 1802 гривні. Сума заборгованої платні становить 24,9 мільйона гривень. Це — один з найгірших показників по Україні. Про незадовільний стан з погашенням заборгованості в області в середині лютого говорив міністр праці та соціальної політики Михайло Папієв. Порівняно з кінцем минулого року, за словами міністра, заборгованість збільшилася на 32 відсотки.

З майже 25 млн. гривень 15 мільйонів становлять борги економічно неактивних, розорених та збанкрутілих підприємств. Решту заборговано працівникам економічно активних підприємств, з яких більше третини припадає на промисловість, 22,4 відсотка — на організації, які здійснюють операції з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та надають послуги підприємцям, 14,4 відсотка — на підприємства сфери діяльності транспорту та зв’язку, 11,7 відсотка — на сільське господарство, 6 відсотків — на будівництво.

Як пояснив на прес-конференції голова облдержадміністрації Олександр Садиков, головні винуватці боргів у зарплаті — підприємства суднобудівної галузі «Чорноморський суднобудівний завод» та ДП «Суднобудівний завод імені 61 комунара». Стосовно першого — зараз справа про невиконання власниками інвестзобов’язань розглядається у Вищому господарському суді. Тож є сподівання на повернення підприємства у власність держави та виплату боргів корабелам. На завод імені 61 комунара нині прийшов новий директор, в планах якого залучення інвестицій. Перші кошти, а це один мільйон гривень, вже надійшли і їх направлено на погашення заборгованості працівникам підприємства.

Загалом номінальна середньомісячна заробітна плата одного штатного робітника, що працює в економіці області, минулого місяця становила 1191 гривню. Найвисокооплачуванішими незмінно залишаються працівники фінансової сфери, виробництва та розподілення електроенергії, газу та води, металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів, з надання додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, сфери діяльності трубопровідного та водного транспорту. Рівень заробітної плати в цих видах діяльності перевищив середній показник, який склався в економіці області, в 1,5—2,2 разу.

Однак вкрай низькою залишається оплата праці в рибальстві та сільському господарстві, у виробництві гумових та пластмасових виробів, текстильному виробництві, готелях та ресторанах, в організаціях з надання комунальних та індивідуальних послуг, діяльності у сфері культури та спорту. Розмір заробітної плати представників цих видів діяльності не перевищував 66 відсотків від середньообласного показника.

Олена ІВАШКО.

На Чернігівщині заробітки дуже відмінні. У Куликівському районі вони найскромніші — у середньому перепадає 486 гривень на працюючого. А ось у Прилуках мають по 1419 гривень. Загалом середній рівень оплати праці трудівника в області становить 790 гривень, що є одним з найнижчих в Україні. Але й ці кошти на 211 підприємствах, у сільськогосподарських товариствах людям або не віддають, або всіляко затримують.

Хоча останнім часом є тенденція до зниження заборгованості у виплатах зарплат, однак 5800 працюючих чернігівців (2,2 відсотка) сьогодні чекають або домагаються, коли з ними розрахуються за виконану роботу. Практично щомісяця в Чернігові відбуваються наради, колегії, на яких аналізують ситуацію з виплатою зарплат. Догани, попередження отримують голови райдержадміністрацій. На місцях долучаються «до вибивання» зарплат прокурори, податківці. Результат не завжди, але є. Чимало керівників усе-таки під дією контролюючих органів «здаються» і відшукують резерви для виплати людям заробітку.

Однак попри це заборгованість з виплат зарплат тримає в напрузі місцеву владу. У лютому вона становила 14 мільйонів 138 тисяч (на 375 тисяч менше, ніж на відповідну дату торік). Це — неприємна реальність, від якої важко відмахнутися. Основними причинами її є низька платоспроможність та високий рівень збитковості підприємств, труднощі з реалізацією виробленої продукції, недостатня ефективність проведення процедур ліквідації, санації та банкрутства, наявність заборгованості за продукцію та послуги, надані державним замовленням тощо. Проте є й інше...

Найбільшим боржником за несплачені кошти трудівникам на Чернігівщині є державне підприємство «Прилуцький завод протипожежного і спеціального машинобудування «Пожспецмаш». Борг у 3,2 мільйона гривень невиплачених зарплат тут становить 40 відсотків відповідного обласного показника серед економічно активних підприємств. За радянських часів у Ладані (тут розміщені цехи великого заводу. — Авт.) випускали «пожежки» для всього Союзу. Нині їх виготовляти стає з кожним місяцем дедалі проблематичніше. Адже з вересня 2005 по жовтень 2006 року скорочено 582 працівники. Більшість висококласних фахівців працюють у Києві, Москві. До того ж найчастіше «клепають» пожежні машини у Росії.

За останні три роки змінено кількох директорів підприємства, призначених у Києві. Як вони керували, видно з акта КРУ в Чернігівській області. Так, у 2005 році для комплектації пожежних машин купують замість шасі ЗІЛ-131 за середньою ціною 17 тисяч гривень готові автомобілі вартістю 75 тисяч гривень, що призводить до великих збитків. У січні, вересні 2005 року керівництво продало 531 тонну мазуту марки М-40 за ціною, заниженою увосьмеро! Підприємство від такої «глибокодумної менеджерської операції» втратило 1 мільйон 115 тисяч гривень. А ще були й розкішні поїздки до Франції, придбання дорогих авто (хоча в автопарку є кілька іномарок високого класу!), оплата юридичних послуг на 187 тисяч гривень (хоча є заводські юристи!), замовлення охоронців аж зі Львова (при своїй воєнізованій охороні!). Колишні директори встановили собі й керівному персоналу пристойні надбавки, премії. Хоча виробництво з кожним місяцем скорочувалося, катастрофічно росла заборгованість у зарплаті, завод купував... сантехніку, постільну білизну, меблі, посуд, ікру червону, напівкопчені ковбаси, копчене м’ясо, курей, печінку тріски, каву, сир, цукерки...

Сергій ПАВЛЕНКО.

Борги у зарплаті в Криму сягли понад 48 млн. грн. Хоча з початку року вдалося скоротити їх на 257 тис. грн., та цілком погасили ці заборгованості лише підприємства Алушти. Водночас істотно збільшилися борги працівникам в Євпаторії, Керчі, Судаку, Бахчисарайському, Совєтському і Чорноморському районах.

Роками затримують виплату зарплат сільським трудівникам, на сьогодні цей борг становить 13,5 млн. грн., зокрема, на економічно активних підприємствах — 2,5 млн. грн., а в господарствах-банкрутах — 10,8 млн. грн. Останнім часом вдалося знизити заборгованість в оплаті праці тут на 900 тис. грн. Але економічно активні підприємства в низці регіонів півострова примудрилися допустити навіть зростання боргу, зокрема, в Бахчисарайському, Джанкойському, Красноперекопському, Нижньогірському, Сімферопольському і Совєтському районах — загалом на майже 700 тис. грн. Найбільші борги перед людьми праці накопичили сільгосппідприємства Джанкойського (2,5 млн. грн.), Бахчисарайського (2,3 млн. грн.), Роздольненського (1,3 млн. грн.), Красноперекопського — 1 млн. грн. та Совєтського (913 тис. грн.) районів. Повністю відшкодувати борги своїм трударям вдалося лише сільгосппідприємствам Первомайського і Чорноморського районів. Основне завдання нині, кажуть урядовці, — бодай на час весняної сівби забезпечити погашення заборгованості в оплаті праці хоча б в економічно активних підприємствах і не допустити зростання боргів.

Однак невпинно зростають на півострові й борги перед Пенсійним фондом. За місяць заборгованість із внесків на загальнообов’язкове пенсійне страхування зросла на 2,2 млн. грн. і нині становить 93,6 млн. грн. Найбільші провали — в Сімферополі, Феодосії, Джанкої та Ленінському районі.

Ці недоплати змушують багатьох кримчан не сповна розраховуватися за спожиті комунальні послуги, електрику й тепло. Хоча Крим сьогодні й не фігурує у переліку тих регіонів країни, де було допущено надмірне підвищення тарифів на послуги ЖКГ. Тож з початку року спостерігається тенденція неухильного зниження відсотка оплати з розрахунків за газ і теплову енергію, проте людям вдається не допускати великих боргів за користування електрикою.

Щоб зменшити «енергодайні» борги населення, в уряді автономії створили оперативний штаб з розрахунків за енергоносії. Його члени — керівники й фахівці профільних міністерств — закріплені за неблагополучними регіонами півострова, щоб надавати органам місцевого самоврядування необхідну допомогу у виробленні економічно обґрунтованих й соціально виправданих тарифів та забезпечити вчасний розрахунок за енергоносії й комунальні послуги.

Віктор ХОМЕНКО.

У Закарпатській області на 1 січня 2007 року заборгованість із виплати зарплат перевищувала такі борги порівняно із січнем 2006 року лише на 43,9 тисячі гривень і становила 2 мільйони 130 тисяч. Проте у лютому вона сягала 3 мільйонів 266 тисяч гривень.

— При цьому борги на економічно активних підприємствах державної та комунальної власності становили 2 мільйони 130 тисяч гривень і зросли на 109 відсотків, — коментує начальник головного управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації Віктор Мацола. — Підприємства держвласності заборгували 818 тисяч, комунальної — 435 тисяч гривень. Решта боргів — на совісті підприємств, що припинили виробничу діяльність чи стали банкрутами. Зауважу, що заборгованість на підприємствах державної власності знизилася на 37 відсотків, а комунальної, навпаки, зросла вп’ятеро. Але вже у березні ситуація змінилася на краще. Економічно активні підприємства зменшили борги із 2 мільйонів 129 тисяч гривень до 1 мільйона 678 тисяч, тобто на 451 тисячу гривень.

— А як із, так би мовити, економічно пасивними підприємствами, тобто тими, що призупинили виробничу діяльність чи стали банкрутами?

— Борги перших сягають 290 тисяч гривень, збанкрутілих або тих, що перебувають у стадії банкрутства, — 850 тисяч. І поки вирішується їхня подальша доля, говорити про поліпшення ситуації не доводиться. Додам, що істотне зростання боргу в лютому спричинили 13 нових підприємств-боржників, борги яких становили 985 тисяч гривень, або 46 відсотків загального боргу економічно активних підприємств. Серед них — підприємства державної форми власності: Закарпатська геологорозвідувальна експедиція, ТОВ «Закарпатполіметали», а також 6 підприємств, що підпорядковані Мінагрополітики. Серед них — Солотвинський солерудник, «Тячівдержспецлісгосп», радгосп «Виноградівський», агропромисловий комбінат «Ужгородський». Після численних звернень до Мінагрополітики України Солотвинському солеруднику було виділено кошти для погашення заборгованості із зарплати, але це, вважаю, лише латання дірок. Бо ситуація на цьому стратегічно важливому підприємстві через постійне підтоплення копалень залишається непростою. В радгоспі «Виноградівський», приміром, найперша причина всіх бід — неефективне використання колишнім керівництвом землі та майна. Досить сказати, що від продажу двох будинків у рахунок погашення заборгованості із зарплати не надійшло й гривні.

Змінилася ситуація й на ТОВ «Закарпатполіметали» — ДАК «Укрполіметали» переказала підприємству кошти і борг із 345 тисяч гривень скоротився до 125 тисяч. Відкрила фінансування берегівським геологам національна акціонерна компанія «Надра України».

Стан погашення заборгованості — пріоритетний напрям діяльності закарпатської влади. Наприкінці лютого ця проблема розглядалася на засіданні колегії облдержадміністрації та на розширеному засіданні обласної комісії з питань погашення заборгованості за участі представників облпрокуратури, ДПА, голів райдержадміністрацій, міських голів, головбухів підприємств-боржників. За фактами невиплати зарплат порушено 24 кримінальні справи, до відповідальності притягнуто 146 посадових осіб.

Іван ГУДЗОВАТИЙ.