* Президент країни Віктор Ющенко запропонував Прем’єр-міністрові Віктору Януковичу переглянути і уточнити прогнозний рівень ВВП на нинішній рік. Знову прорахувалися.

* Як повідомив минулого тижня Держкомстат, зростання промвиробництва у лютому уповільнилося до 11 відсотків проти відповідного періоду минулого року.

* Держкомітет по земельних ресурсах розробив єдину автоматизовану систему.

Серед тижня Президент країни Віктор Ющенко в епістолярному стилі попросив Віктора Януковича зважити на той факт, що держбюджет-2007 був складений на хибних макроекономічних прогнозах. Тим самим, нагадаю, підтвердився і наш висновок, оприлюднений в «Балансі року». Справді, номінальний обсяг валового внутрішнього продукту (ВВП) торік сягнув 535,9 мільярда гривень, як і прогнозували на Банковій, а не 498,4 мільярда гривень, як прогнозували на Грушевського. Це дає підстави Президенту країни стверджувати, що обсяг ВВП на поточний рік занижений приблизно на 10 мільярдів гривень. Пікантність ситуації додає той факт, що минулої весни, спираючись на власні розрахунки, на перегляді деяких важливих бюджетних орієнтирів наполягав екс-міністр економіки Арсеній Яценюк. Зрештою, до нього не прислухався тоді Прем’єр-міністр Юрій Єхануров і час показав, що цілком слушно — ВВП за підсумками року зріс набагато вище за прогнози Арсенія Яценюка. Очевидно, і зараз було б помилкою братися за коректування держбюджету. По-перше, по одному місяцю про перебіг року не судять. По-друге, сприятливий ціновий вітер для базових галузей промисловості може обернутися на штиль. По-третє, урядовий намір збільшити розміри мінімальної плати та пенсії, соціальних виплат вже з квітня тішить хоча б тому, що має бути. По-п’яте, чи не головне, це означало б закручувати нову спіраль протистояння між гілками влади. Взагалі, ми маємо не перший уряд, який рахує, зважаючи на обставини, а не цифри, але вперше до такої міри самовпевнений, що готовий плювати проти вітру — збільшити граничний дефіцит держбюджету на 2,68 мільярда гривень і додаткові запозичення щонайменше у 2,6 мільярда гривень заради підняття пенсій і заробітних плат. Перше потягне за собою інфляцію, друге — збільшить видатки на обслуговування держборгу, який досяг свого максимуму з 1999 року, до того ж перекладе борговий тягар на плечі майбутніх поколінь.

Але чи є потреба взагалі плювати? Якщо така висока відданість пенсіонерам, чому за два місяці Пенсійному фонду завинили близько 1,5 мільярда гривень? Якщо таке щире піклування про народ, чому зростає заборгованість з виплат заробітних плат на підприємствах, підпорядкованих профільним міністерствам? Може, річ у тім, що треба плюнути, аби було що розтерти? Адже зростання горезвісних мінімумів розраховувалося з врахуванням річної інфляції у 7,5 відсотка, хоч очевидно матимемо значно більше. Міжнародний валютний фонд, наприклад, цьогоріч прогнозує інфляцію в Україні на рівні 12,9 відсотка. Знову ж таки він нехай прогнозує, а нам своє лічить. Зростання промислового виробництва у лютому уповільнилося до 11 відсотків — і це звучить як рапорт до партсвята. Попри те, що порівнювали здобутки з періодом, коли мали падіння промвиробництва на 0,1 відсотка. Попри те, що сприяло цьому бурхливе зростання цін (на 16 відсотків), яке вже загрожує негативною розрядкою у споживчу інфляцію.

Нинішній тиждень подарував чимало зразків нашого специфічного підрахунку. Напередодні жіночого свята пророкували зниження вартості квітів — жоден прогноз не збувся. Набагато вище за очікування — уп’ятеро — зросла вартість сертифікації зерна щойно пожвавилася міжнародна торгівля фуражним зерном. Вітчизняні хімзаводи підняли вартість аміачної селітри на 70—80 гривень за тонну, скориставшись зменшенням надходжень по імпорту і наближенням посівної. Про наміри підняти ціни на пальне вже заявили нафтотрейдери. Спостерігаючи за цими та іншими тенденціями, думалось про місце і роль у нашому житті усіляких моніторингів, автоматизованих систем управління. І очевидно думалося не тільки мені.

Держкомзем презентував електронну систему земельного кадастру. Її запровадять, коли парламент прийме відповідний закон. На думку генерального директора Центру державного земельного кадастру Андрія Кобринського, встановлення чітких меж земельних наділів і контроль за викорситанням земель державними органами збільшить надходження до бюджетів у півтора-два разу вже через рік після запровадження цієї системи. Загалом, доповнює його народний депутат Микола Присяжнюк, посилення прозорості на ринку землі дає змогу збільшити бюджетні надходження щороку на 12—13 мільярдів гривень. Важко не погодитися, хоч про передачу землі під будівництво заводів і фабрик ще не чути. Не менш важливо й інше. Тіньовий обіг землі сьогодні унеможливлює будь-яке прогнозування цін на землю, сприяє й без того стрімкому розшаруванню населення на багатих і бідних, перетворює землю на об’єкт спекуляції і легкої наживи. Кажуть, у одного громадянина під Києвом налічили до сотні земельних ділянок. Не сумнівайтесь, він такий не один. Є вже цілий загін латифундистів з лічильниками, кращими за урядові або президенстькі. І вони на тижні також раділи запровадженню автоматизованої системи земельного кадастру, бо її поява обіцяє нове подорожчання землі спекулятивного призначення.