Це внутрішня справа країни, коли точки зору Президента і прем’єра не збігаються в усіх питаннях. І хоча це непокоїть Раду Європи, вирішити проблему можна без дострокових виборів, які можуть порушити законодавчий процес. Так сказала під час прес-конференції у парламенті співдоповідач Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов’язків та зобов’язань державами — членами Ради Європи Ренате Вольвенд.

А головна мета нинішнього візиту співдоповідачів моніторингового комітету ПАРЄ — підготовка чергової доповіді про виконання Україною своїх зобов’язань перед Радою Європи. Цього разу співдоповідачі ПАРЄ Ханне Северинсен і Ренате Вольвенд відвідали не лише Київ, де мали зустрічі з високопосадовцями, керівництвом Генеральної прокуратури, Верховного Суду, а також Донецьк, де побували в СІЗО, колонії, зустрічалися з представниками політичних партій і громадських організацій. За словами Х. Северинсен, доповідь має бути готова вже у серпні-вересні, а заслухають її під час жовтневої сесії ПАРЄ. Тоді, під час розгляду українського питання, головне буде, чи продовжить Рада Європи моніторинговий процес стосовно України, чи відбудеться перехід до постмоніторингової фази.

Європарламентарії звернули увагу на нерозв’язані проблеми: реформування судової системи, вдосконалення чинного законодавства, зокрема Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів, подолання корупції, хабарництва тощо. Ханне Северинсен наголосила: однією з передумов припинення моніторингу ПАРЄ є не лише прозорі та чесні вибори, а також система верховенства права, де звичайний громадянин матиме гарантії своїх прав, рівень демократії в Україні.

Представники моніторингового комітету ПАРЄ висловили стурбованість конституційною кризою в Україні. «Конституція має встановлювати правила гри, але деякі політичні сили занадто політизують процес конституційних змін», — вважає Х. Северинсен. Водночас вона переконана, що має бути розставлено акценти у питаннях повноважень гілок влади. Співдоповідачка ПАРЄ також висловила думку, що в майбутньому Україна не матиме потреби в законі про імперативний мандат депутатів місцевого рівня і повернеться до європейських стандартів. У свою чергу, Р. Вольвенд звернула увагу на потребу внесення змін до Конституції України про реформу Генпрокуратури.

Коментуючи початок переговорів про підписання нової базової угоди між Україною та Європейським союзом, Ханне Северинсен заявила, що «Україна потенційно є членом ЄС», хоча саме членство, звісно, відбудеться не завтра.

Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Віталій Шибко, говорячи про нову угоду між Україною та ЄС, зауважив: деякі країни — члени ЄС вважають, що в цьому документі повинно бути відображено перспективи вступу України до ЄС. Водночас В. Шибко наголосив: «Україна є членом Ради Європи, і якщо виконуватимемо свої зобов’язання, то питання про ЄС наблизиться», — сказав він. І додав, що на сьогодні Україна ратифікувала 60 конвенцій, рекомендованих Радою Європи, а Туреччина — аж 110 конвенцій.

На знімку: Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах Віталій Шибко, співдоповідачі Комітету ПАРЄ з питань дотримання обов’язків та зобов’язань державами—членами Ради Європи Ренате Вольвенд та Ханне Северинсен.

Фото Анастасії СИРОТКІНОЇ.