На засіданні колегії обласної державної адміністрації темою особливого звучання стало земельне питання. Одеська область — аграрна, земельний фонд регіону становить 3,3 мільйона гектарів. Із них у державній власності залишилося менше половини. Навколо неї, землі-годувальниці, і розгорнулися справжні земельні війни.

Вони вже давно вийшли за межі області, і за право стати власниками земельних ділянок в Одеській б’ються олігархи практично всіх регіонів України, з’явилися і магнати з країн близького і далекого зарубіжжя.

Махінації, злочини, грабіж народу серед білого дня, банальне злодійство, самовільне захоплення — характеристики дій любителів дарівщини можна було б продовжувати. Про них, до речі, досить багато говорилося у виступі на колегії заступника голови облдержадміністрації Івана Чорбаджи.

Ситуація з дотриманням земельного законодавства в Одеській області вже давно вийшла з-під контролю місцевих органів державної влади. І тому за рішенням Державного комітету України із земельних ресурсів була проведена комплексна перевірка Одеського обласного головного управління земельних ресурсів за 2004—2006 роки.

Колегія Держкомзему України розглянула підсумки комплексної перевірки. Вона вирішила «роботу Одеського обласного головного управління земельних ресурсів визнати незадовільною і такою, що дискредитує державні органи влади. Беручи до уваги, що стосовно начальника Одеського обласного головного управління земельних ресурсів Павла Петровича Пастушенка застосовували дисциплінарні стягнення, рекомендувати главі Держкомзему звільнити його із займаної посади».

Кричущих недоліків у роботі одеських землевпорядників київська комісія виявила, як мовиться, вагон і маленький візок.

Одеські чиновники, приміром, усупереч усім законам, інструкціям, передавали чисті, тобто не заповнені, бланки Держактів на право володіння землею не в районні і міські управління земельних ресурсів, а безпосередньо й особисто в руки зацікавленим підприємцям. Так, було передано 1677 чистих Державних актів на право власності на земельні ділянки і 14542 державні акти на право постійного користування земельними ділянками. Кому? За які заслуги? Безоплатно чи за винагороду? Ці питання, природно, сьогодні вивчають правоохоронні органи.

З’ясувалося, що за час проведення земельної реформи не продано жодної земельної ділянки в Ананьївському, Болградському, Великомихайлівському, Кодимському, Ренійському районах, у місті Котовськ. А в таких районах, як Балтський, Савранський, Саратський, Фрунзовський, Ширяєвський, продано лише по одній земельній ділянці. Практично «земельне обличчя» Одеського регіону було врятовано, якщо так можна висловитися, лише результатами земельних аукціонів в Одесі. Начальник Одеського головного управління земельних ресурсів Павло Пастушенко, порушуючи чинне українське законодавство видав кілька наказів, змістом яких стало регулювання правовідносин у сфері проведення земельних торгів в Одеській області. З огляду на те, що накази було видано з порушенням законодавства України, Держкомзем змушений був їх скасувати.

Така, м’яко кажучи, незадовільна й неефективна робота Одеського головного управління земельних ресурсів «дістала» навіть терплячу і толерантну обласну державну адміністрацію. Узяти, приміром, питання про встановлення меж міста Одеси. З 7 лютого 2002 року, після відповідного рішення Верховної Ради України, нові межі міста Одеси на місцевості не визначено дотепер. Чому? Облдержадміністрація не раз зверталася до обласного управління земельних ресурсів із проханням прискорити практичне перетворення в життя рішення Верховної Ради. А управління, не обтяжуючи себе зайвими турботами, повертає облдержадміністрації її ж звернення, рекомендуючи «продовжити термін вивчення і розгляду цього питання». Напружені взаємовідносини обласного управління земельних ресурсів з органами влади призвели до того, що нині в облдержадміністрації розпочалася робота зі створення підрозділу з питань земельних відносин у структурі облдержадміністрації.

Ось така ситуація склалася в обласному центрі. А на місцях? У сільських районах, за оцінками керівництва Держкомзему України, панує суцільна плутанина. У Кілійському районі, наприклад, із 26218 громадян, що приватизували свої земельні ділянки відповідно до рішень органів місцевого самоврядування, лише 76 осіб змогли одержати державні акти на право власності на земельні ділянки. У Котовському районі із 23996 осіб державні акти одержали лише 93. Та звідки цим бланкам Державних актів узятися, якщо, як я вже розповідав вище, вони незаповнені передавалися у приватні руки. Де тепер «гуляють» ці документи суворої звітності? Де і за яких обставин вони спливуть?

Численні порушення допускалися під час експертної грошової оцінки земельних ділянок, під час присвоєння кадастрових номерів земельних ділянок, необхідних для ведення Державного реєстру земель; у районах відсутні архіви для збереження копій державних актів. Одне слово, недоліків, і це ще м’яко сказано, в роботі Одеського обласного управління земельних ресурсів було так багато, що наказ про звільнення Пастушенка, начальника управління з контролю за використанням і охороною земель Бондарчука і начальника Одеського міського управління земельних ресурсів Массовця із займаних посад видавався абсолютно логічним і був спрямований на відновлення стилю і методів керівництва управлінням.

Варто сказати, що рішення колегії Державного комітету України із земельних ресурсів, особливо стосовно звільнення, не всім припало до душі. І насамперед тим чиновникам, яких воно безпосередньо стосувалося. Колишній начальник Одеського головного управління земельних ресурсів Пастушенко звернувся до Приморського суду з адміністративним позовом про поновлення на роботі. Колегія суддів Приморського суду Одеси постановила в задоволенні адміністративного позову про поновлення на роботі в колишній посаді Пастушенку відмовити. Йому було відмовлено також і в вимозі про скасування наказу Держкомзему про призначення нового начальника Одеського обласного управління земельних ресурсів Ігоря Лисенка.

Сьогодні в обласному управлінні земельних ресурсів налагоджується нормальна робота. Хоча й не одразу, але прихильники колишніх керівників починають розуміти: досить лити бруд, підписувати листи на захист, складати якісь міфічні акти — треба працювати, працювати і ще раз працювати. Нове керівництво Одеського обласного управління земельних ресурсів сьогодні працює по 12 годин — надто вже брудними виявилися авгієві стайні, котрі ще треба буде розчищати і розчищати. Нормалізується і моральна атмосфера. Та інакше і бути не може: земельна реформа — це ж не короткочасна пропагандистська кампанія. Це політика держави, спрямована на створення цивілізованих правових відносин між державою і громадянами. А значить, у ній має бути все прозоро, зрозуміло і чесно.

Одеська область.