Як і лютнева революція 1917 року в Російській імперії, що призвела до повалення самодержавництва й утворення буржуазного Тимчасового уряду, муніципальні лютневі «тарифні революції», які за збігом обставин прокотилися Україною точнісінько через 90 років, привели до повалення тарифів на комунальні послуги. Масштаби і наслідки, звичайно, несумісні. Але спільним є те, що старт цим подіям було дано у столицях.

Перемога революції у Петрограді була сигналом до повсюдного знищення царських органів влади. Слідом за Петроградом по всій країні відбулися вибори до Рад робітничих і солдатських депутатів. Звістка про зменшення тарифів у Києві методом ланцюгової реакції привела до того, що вже у березні жителі майже 40 відсотків українських міст платитимуть за меншими тарифами. На таке «весняне потепління» влада йде не тільки під тиском опозиції, а й тому, що населення просто мовчки саботує проплати. Так, у Києві, де спочатку тарифи збільшили в 3,4 разу, обсяги платежів упали до 12 відсотків. А в містах, де їх підвищили у 1,5—2 рази, люди платять хоча й на 10 відсотків менше, ніж раніше, але справно.

Нагадаю: Державна інспекція по контролю за цінами визнала необгрунтованими 40 відсотків тарифів на житлово-комунальні послуги.

Жорсткі заяви з приводу ціноутворення житлово-комунальних тарифів зробив уряд. Відчувається, що він не на жарт стурбований проблемою масових неплатежів. Регіональну владу зобов’язали налагодити чіткий механізм ціноутворення послуг ЖКГ та простежити за прозорістю виплат субсидій.

Як стверджує В. Янукович, діалог з місцевою владою ведеться не для з’ясування стосунків, а для налагодження нормальної роботи. І, мабуть, реформи у ЖКГ почнуться зі створення окремого міністерства. Його буде виокремлено через два місяці шляхом поділу нинішнього Міністерства будівництва, архітектури і житлово-комунального господарства на Міністерство регіонального розвитку і будівництва і Міністерство з питань житлово-комунального господарства.

А на порятунок ЖКГ уряд планує виділити 2007 року більш як 5 мільярдів гривень для ремонту котелень, поліпшення якості питної води, утеплення будинків і споруд тощо. Тобто держава інвестує в ЖКГ кошти, щоб зменшити тягар платежів на плечах населення.

Головне — досягнути паритету: рівень тарифів ЖКГ має відповідати і реальним затратам підприємств, що обслуговують цю галузь, і платіжним можливостям населення. А досягти цього баласту не так вже й просто. Для цього потрібне й економічне підгрунтя, і часове.

На засіданні Кабміну, яке відбулося минулого тижня, було оголошено, що вже з 1 квітня мінімальна зарплата зросте до 420 гривень, а мінімальна пенсія — до 410. Якщо взяти за відлік десятирічний термін, то зі стартових 15 гривень у 1997 році мінімальна зарплата у квітні ц. р. зросте у 28 разів. Для цього уряд планує збільшити витрати бюджету на 7,2 мільярда гривень. Щоправда, не всі ці гроші підуть на соціальні виплати.

Керівник головної служби соціально-економічного розвитку секретаріату Президента О. Шлапак прокоментував цю цифру. 4,5 мільярда уряд залучить за рахунок додаткових надходжень від податку на прибуток, ПДВ та акцизного збору із завезених товарів, збору за видачу і переоформлення ліцензій тощо. Тобто суто економічний чинник зростання. А ще 2,7 мільярда Кабмін має намір одержати за рахунок внутрішніх або зовнішніх позик.

Водночас представник секретаріату зазначив, що Кабмін не врахував додаткових надходжень від прибуткового податку після підвищення мінімальної заробітної плати. За оцінками фахівців секретаріату, це принесе додатково 1,4 мільярда гривень. Також у секретаріаті вважають, що після підвищення соціальних стандартів зростуть відрахування в Пенсійний фонд, що дасть ще 3,5 мільярда гривень. За словами О. Шлапака, якщо врахувати скорочення витрат житлової субсидії у зв’язку з підвищенням зарплат і пенсій, то в сукупності три ці позиції дадуть 5,3 мільярда гривень.

«Якщо ми додамо до 4,5 мільярда гривень, які уряд уже знайшов, виходить понад 9 мільярдів гривень ресурсу, який можна було б використовувати, не збільшуючи дефіцит бюджету», — відзначив він, щоправда, підкресливши, що ці цифри вимагають уточнень.

А чому б двом гілкам влади не прислухатися одна до одної, сісти за спільний робочий стіл і разом знайти істину, якнайшвидше зробити так, щоб не кожен четвертий українець жив за межею бідності, а якомога менше?

До речі, про доходи наших громадян. Держкомстат повідомив, що у січні середня зарплата в Україні знизилась на 12,9 відсотка порівняно з груднем 2006 року, і становила 1112 гривень на місяць. Щоправда, порівняно із січнем минулого року середня зарплата в січні 2007-го була вище на 28,6 відсотка, або на 247,09 гривні. Цікаво, чи відчув народ, що він став багатший?

Найвищий рівень зарплат зафіксовано у Києві, де середня зарплата становить 1865 гривень, хоча порівняно з груднем 2006-го знизилася на 17,4 відсотка. Найнижчий рівень середньої зарплати у Тернопільській області — 760 гривень. Він також «пав» на 16,3 відсотка порівняно із груднем 2006 року.

Минулого місяця отримав путівку в життя — міжнародний сертифікат льотної придатності — український літак Ан-148. Цей документ дає можливість дітищу АНТК імені Антонова літати на всьому просторі СНД. Нинішнього року планується провести і процедуру атестування Ан-148 за європейськими нормами. У цієї новітньої розробки є всі шанси стати найбільш запитаним регіональним літаком у СНД. Бо його технічні дані високосучасні, ціна практично на 30 відсотків нижча за ціну конкурентів, а довжина злітної смуги не перевищує 1800 метрів.

На закінчення втішна новина для вкладників банків, які лопнули, або, боронь Боже, лопнуть. Адміністративна рада Фонду гарантування вкладів громадян прийняла рішення підняти до 25 тисяч гривень максимальну суму компенсації. Раніше сума відшкодування становила 15 тисяч гривень. Тому, хто вже почав отримувати компенсацію, відшкодують усі 25 тисяч.