5 березня Україна та Європейський союз розпочнуть переговори про підписання нової Посиленої угоди

За оцінками експертів, вони триватимуть понад рік. Нині базовою у відносинах між Києвом та Брюсселем є Угода про партнерство та співробітництво. Її термін дії завершується у лютому 2008 року.

Що запропонує Брюссель і чого домагатиметься Київ, наразі невідомо. Дипломати приховують свої позиції під формулою — це предмет переговорів. Однак деякі істотні деталі нової угоди все-таки стали відомі. Одна з них, яка, очевидно, стане гіркою пігулкою для проєвропейських політиків в Україні, це те, що проект нової Посиленої угоди не передбачає надання Україні статусу асоційованого члена Євросоюзу.

Річ у тім, що Україна не виконала низки вимог, передбачених ще Угодою про партнерство та співробітництво. Зокрема, не було проведено адміністративної, судової реформ, жодних перетворень не спостерігалось у сфері місцевого самоврядування, не було створено суспільного телебачення, недостатнім визнано рівень боротьби з корупцією та багато іншого. Додаткових запитань у відносинах з Брюсселем додає і нестабільна політична ситуація в Україні. Тому пункт про політичну асоціацію у новій угоді не передбачений. Хоча голова Комітету Верховної Ради з питань Європейської інтеграції Наталія Прокопович стверджує: поки документ не підписано, рано говорити, що в остаточному варіанті угоди питання про політичну асоціацію буде відсутнім.

Тут принагідно зазначити, що більшість країн Центральної Європи, які нині є членами Євросоюзу (серед них Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина), по завершенні терміну дії Угоди про партнерство та співробітництво підписували з Євросоюзом Угоду про асоційоване членство, що було кроком на шляху до членства у ЄС.

Чи означає те, що нині Євросоюз нам натомість пропонує Посилену угоду, що в Брюсселі не бачать Україну частиною спільної Європи? Думки з цього приводу розходяться. З одного боку, Європейський союз поки що не визначився зі своїм майбутнім. Після того, як Франція та Нідерланди відкинули на референдумах проект Конституції Співтовариства, Євросоюз залишився без чіткої позиції щодо розширення. Нині членами ЄС є 27 країн. Усередині самої цієї організації тепер, звичайно неофіційно, виділяють старих та нових членів. Причому серед заможних громад старої Європи побутує думка, що, мовляв, робітники з Центральної Європи заполоняють ринок праці, збільшуючи у такий спосіб безробіття. Недарма під час агітації проти прийняття проекту Конституції ЕС французів лякали польським сантехніком. Звичайно, за таких обставин марно сподіватися на те, що Європа в найближчому майбутньому сприйматиме Україну як потенційного члена. Для цього Брюсселю спочатку слід визначитися із засадами власної зовнішньої політики, а також переконати своїх громадян, що українські будівельники та прибиральниці не чекають на відкриття західних кордонів.

З другого боку, жоден європейський урядовець ще не заявляв, що в України немає жодних шансів стати членом ЄС. Отже, все в наших руках?

До речі, що стосується громадян нашої держави, то, за даними опитування, проведеного в листопаді минулого року компанією «ФОМ—Україна», вступ до ЄС схвалює 44,3% українців, проти — 34,5%. Тож українським та європейським урядовцям ще є над чим працювати, щоб справді зблизити Україну та Європейський союз.

Коментар

Голова Комітету Верховної Ради з питань Європейської інтеграції Наталія ПРОКОПОВИЧ:

— Сама угода і все, що в ній буде записано, визначатиме розвиток України в наступні роки. Для нас це стратегічне питання, бо рішення про курс на вступ до ЄС уже давно було прийнято і народом України, і парламентом. Тому ми б хотіли, щоб сама угода мала чіткі терміни, це не розслаблятиме і Європейський союз, і Україну. Розраховуємо на те, що це може бути 5—7 років. За цей час ми зможемо багато зробити у напрямі тих реформ, які ми зобов’язувалися впровадити. Ви знаєте, що нині є багато питань і по боротьбі з корупцією, і по судовій реформі, і розвитку економіки, демократії тощо. Ми дуже сильно просунулися в багатьох напрямах, але ще більше роботи попереду. Багато питань залишається з адаптацією законодавства. Ми також хотіли б, щоб в угоді знайшли відображення питання, пов’язані з утворенням зони вільної торгівлі після вступу України до СОТ. А також питання політичної асоціації та економічної інтеграції.

Дірк ШЮБЕЛЬ, керівник відділу політики, преси та інформації Представництва Європейської Комісії в Україні:

— Україна — стратегічний партнер ЄС. Це доведено тим, що Євросоюз прийняв рішення про початок переговорів щодо далекосяжної нової угоди про співпрацю з Україною. Документ включає наміри поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС. Також продовжує зростати фінансова допомога Україні. На період з 2007 по 2010 роки загалом передбачено надати 494 млн. євро у рамках нового Інструмента сусідства та партнерства. Щодо асоційованого членства, то в минулому ЄС укладав угоди про асоціацію як з країнами, які мали конкретну перспективу членства в ЄС (наприклад, Румунія та Болгарія), так і з країнами, які такої перспективи не мали (наприклад, такі країни Середземномор’я, як Марокко, або навіть Чилі). Тому, чи буде майбутня угода називатися Угодою про асоціацію, не має великого значення для перспектив членства в ЄС, головнішим є її наповнення.

Міністерство закордонних справ:

Право України, як і будь-якої європейської держави, на вступ до ЄС закріплено у статті 49 Амстердамського договору про ЄС, а також частині 2 статті 1 проекту Договору про запровадження Конституції для Європи («Союз відкритий усім європейським державам, які шанують його цінності і віддані справі їх спільного розширення»). Питання полягає в іншому: коли Україна зможе скористатися цим правом? Наразі ЄС об’єктивно не готовий дати Україні позитивну відповідь щодо євроінтеграційної перспективи.

Це пояснюється кількома причинами. Перша — проблема з ратифікацією Конституційного договору, який має закласти внутрішні інституційні підвалини для подальшого функціонування розширеного ЄС-27. По-друге, громадяни країн—членів Євросоюзу «втомилися від розширення». По-третє, це підготовка до нової «балканської хвилі розширення», що потребує належного фінансування та організаційного забезпечення. Щодо повідомлень у ЗМІ про відсутність у Висновках Ради ЄС про новий договір положення про укладення угоди стосовно асоціації, хотіли б укотре наголосити, що текст Висновків Ради ЄС містить положення про те, що новий договір не визначатиме наперед будь-який розвиток відносин між Україною та ЄС. Тобто все залежить від України і від ЄС.