Є люди, які в юності, загорівшись певною ідеєю, залишаються вірні їй все життя. До таких пристрасних особистостей належить черкаський археолог, етнолог, музеєзнавець і журналіст Вадим Мицик.

Захопившись на початку 60-х років минулого століття дослідженням витоків і розвитку «допотопної цивілізації», знаної під назвою «трипільська культура», Вадим Федорович досяг значних успіхів у цій царині. Зокрема, став ініціатором і творцем єдиного в Україні музею історії хліборобства, де на основі численних археологічних знахідок і сучасної матеріальної культури землеробства показав незаперечний вплив пращурів-трипільців на формування українського етносу.

Від часу відкриття Вікентієм Хвойкою Трипілля минуло 113 років. За цей час археологи та історики опублікували чимало праць про «дитинство людства» і загадкову цивілізацію, котра займала простори більш як у 200 тисяч квадратних кілометрів. Вадим Мицик, здійснивши понад сорок археологічних експедицій по Черкащині, написав унікальну книгу-дослідження, що популярно розповідає про трипільські «сонячні» поселення, про високу культуру народу, творця колеса і колоска.

Книга «Священна країна хліборобів (Міста й селища Трипільської цивілізації у міжріччі Південного Бугу і Дніпра та околиць)», готувалася до друку чотири роки. І ось, завдяки підтримці української громади Швеції (!) та видавництв «Такі справи» і «Пульсар», щойно побачила світ.

На презентації книжки щасливий автор звернув увагу аудиторії на цілісність сприйняття трипільської культури, на її довершеність і велич. «Трипільські орії, — каже Вадим Мицик, — проіснували понад 2,5 тисячі років, найдовше з усіх цивілізацій, відомих науці. Але вони не зникли безслідно. Трипілля — це проблема нашого первородства. Її ще належить розкрити...»

Черкаси.

На знімку: Вадим Мицик на презентації своєї книги у Черкаському обласному художньому музеї разом з ведучою вечора, заслуженим художником України Олександрою Теліженко.

Фото автора.