Законодавці хочуть дати волю ЗМІ

Вітчизняний медіа-ринок потребує чітких правил гри. На цьому наголосив під час засідання «круглого столу» на тему «Проблеми вдосконалення законодавчого забезпечення діяльності ЗМІ» заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко. На його думку, у медіа-сфері ще немає достатнього впливу парламенту в умовах парламентсько-президентської республіки, це потребує оптимізації всіх законодавчих ініціатив та внесення змін до чинного законодавства у сфері ЗМІ. Серед основних завдань, які має поставити перед собою парламент, М. Томенко назвав, зокрема, схвалення нових редакцій законів про телебачення і радіомовлення, Національну раду з питань телебачення і радіомовлення, врегулювання статусу та діяльності державних і комунальних медіа, кабельного телебачення, створення суспільного мовлення тощо.

Особливої уваги, вважає заступник Голови Верховної Ради, потребує лібералізація медіа-ринку — тобто обмеження перевірок ЗМІ з боку контролюючих органів і державних структур, визначення чітких правил перевірок мас-медіа.

Розвиток медіа-ринку в країні, наголосив М. Томенко, повинен відбуватися прозоро і це має також стосуватися роздержавлення ЗМІ — спочатку варто провести інвентаризацію ЗМІ, а тоді знайти механізм роздержавлення та чітко визначити стратегію реформування. Для доопрацювання змін до чинного законодавства у сфері ЗМІ при профільному парламентському комітеті створено спеціальну робочу групу за участю народних депутатів і громадських експертів.

Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації Андрій Шевченко зауважив: якщо минулий парламент виконував роль останнього форпосту свободи слова, то місією нинішньої Верховної Ради має стати лобізм успішного медіа-ринку. Основними пріоритетами у діяльності профільного комітету, за словами його голови, визначено передусім створення системи суспільного мовлення та роздержавлення преси. Спеціальна робоча група вже розпочала опрацьовувати проект закону про роздержавлення преси та особливості приватизації бюджетної преси. Вже відбулися комітетські слухання на цю тему. Однак до ухвалення цього закону, на думку голови комітету, важливо прийняти закони про мораторій на відчуження майна державної преси та про редакційну свободу бюджетної преси на етапі роздержавлення. Андрій Шевченко заявив, що треба чітко визначити часову планку роздержавлення ЗМІ — приміром, з нового 2009 року, відколи у державі не буде преси, засновниками якої є органи державної влади чи самоврядування. А для конкретних зрушень на шляху до створення суспільного мовлення профільний парламентський комітет готується підписати декларацію з Держтелерадіо, Нацрадою з питань телебачення та радіомовлення, національною комісією з утвердження свободи слова при Президенті України про спільну роботу над створенням суспільного мовлення.

***

Заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко в інтерв’ю «Голосу України» прокоментував законодавчу ініціативу фракції Партії регіонів про проведення позачергових парламентських і президентських виборів у вересні цього року як «крок, зрозумілий з політичної точки зору, але некоректний з правової». За словами М. Томенка, такий крок необгрунтований з правової точки зору, оскільки йдеться по порушення цілої низки норм Конституції.

Заступник Голови Верховної Ради також повідомив, що позиція глави парламенту така: треба переконувати ініціаторів законопроекту взагалі його не розглядати, оскільки він є неправовим документом.

М. Томенко висловив думку, що кандидатури Володимира Огризка та Віктора Короля на посади міністра закордонних справ та Голови СБУ, повторно внесені Президентом до парламенту, знову не мають шансів на проходження. «Досвід показує, що всі серйозні кадрові рішення можуть прийматися лише в разі певних політичних погоджень, — переконаний заступник Голови Верховної Ради. — Це свідчить про те, що необхідно проводити дискусію між Президентом, Головою Верховної Ради і Прем’єром».