Слово, взяте у заголовку в лапки, означає зовсім не те, що може спасти на думку після «мовних» баталій у парламенті та деяких обласних і міських радах України. Бо йдеться про жителів Діброви Малинського району Житомирщини, яких ті суперечки мало обходять — своїх проблем під зав’язку. Адже пронеслися над селом дві біди. Перша — то Чорнобиль, друга — аграрна реформа.

На перший погляд, все тут як у людей. У Діброві та навколишніх селах, що входять до сільради, проживає близько семисот жителів. Є школа-дев’ятирічка, три крамниці, бібліотека, клуб. Одна заковика: де працювати й гроші заробляти? Було тут колись два господарства, та збанкрутіли — тепер вони в стадії ліквідації. Кому пощастило — на пилораму влаштувався. Частина від центру зайнятості виплати з безробіття отримує, з тривогою дослухаючись до дебатів у парламенті навколо того, яких селян можна вважати «працевлаштованими». А влітку головним годувальником стає ліс: і молоді, і старі збирають гриби, заготівельникам продають, а ті їх нібито аж за кордон везуть. Харчі, звісно ж, ростуть на городі, а в хліві — корова, а то й не одна.

Демографічна ситуація така: пенсіонерів близько трьохсот, а молодих сімей з кожним роком дедалі меншає. Дітей теж. Типова картина для нинішнього українського села, притихлого перед невідомою йому долею. У школі навчається 67 учнів. Третього класу немає. У першому — семеро школярів. Наступного навчального року буде менше. Торік народилося лише троє.

Про дітей зубожілого села піклуються доброчинці-краяни, які рідну сторону не забувають. От і землячка дібрівчан Наталія Скопич з міста Вишневого, що поблизу Києва, зробила так, щоб тутешні діти стали частими та бажаними гостями в далекій Італії. Наталя Володимирівна — президент Міжнародної благодійної організації «Захист дітей Чорнобиля», що має тісні зв’язки з італійською гуманітарною асоціацією «Ми з вами». Землячка разом з представниками цієї асоціації побувала кілька років тому в Діброві. Благодійники познайомилися із сім’ями, відвідали школу й пообіцяли допомагати. Свого слова дотримали. Незабаром допомогли відремонтувати шкільну їдальню, водогін, котельню. Особлива увага — сиротам, дітям-інвалідам.

Уже два роки дібрівські діти оздоровлюються в сім’ях на півночі Італії. За два місяці перебування в цій країні дівчатка і хлопчики набираються здоров’я, снаги й... італійського «акценту».

Вдячні селяни заклали сквер на честь благодійників. Посеред стела з красномовним написом українською та італійською: «Велика подяка людям, котрі працюють в італійській гуманітарній асоціації «Ми з вами» та Міжнародній організації «Захист дітей Чорнобиля», які з відкритим серцем допомагають змінити життя дітей на краще».