Скальпелем чи сокирою?

А Голова Верховної Ради АРК Анатолій Гриценко нагадав членам Асоціації органів місцевого самоврядування, що їм треба «стрепенутися і внести корективи в плани, щоб людям жилося краще». Йшлося про найближчі перспективи розвитку кожного кримського міста й району, локальні проблеми, що потребують першочергового розв’язання, та про спільну стратегію всього кримського регіону. Зокрема, оголошено бій 1251 об’єкту незавершеного будівництва з «бородою» кінця 80-х років, чимало з яких стоять на буквально «золотій» землі. Особлива увага — найпривабливішій для інвесторів землі Південнобережжя, але за однієї умови: неухильного дотримання правової бази для збільшення там кордонів населених пунктів. А. Гриценко закликав не «дерибанити» дорогоцінну землю під дачне будівництво й котеджі, а на прозорих аукціонах і торгах провести продаж земельних ділянок в оренду на 49 років за участю інвесторів, громадськості, екологів, ЗМІ, щоб не перевантажити екосистему регіонів.

...Водночас уряд автономії узгодив якійсь фірмі «Антал-Крим» місце розташування гольф-клубу на площі 120,9 гектара в Ялті, за межами населених пунктів Гурзуфської селищної ради. Прокуратура Криму вже опротестувала цю постанову Ради міністрів АРК, повідомив прокурор автономії Віктор Шемчук, до речі, 20 лютого звільнений з цієї посади. Оглядачі переконані, за черговим проектом освоєння Південнобережжя стоять ті-таки інтереси донецького бізнес-клану. Анатолій Гриценко на такі репліки в черговий раз пообіцяв, що найближчим часом буде оприлюднена інформація про засновників та інвестиційні можливості «Антал-Криму».

Про підготовку до цього резонансного земельного рішення ми писали ще торік, коли уряд півострова дав дозвіл на розробку проекту приватизації земель ВАТ «Алуштинський ефіроолійний завод». Специфіка звернення працівників цього підприємства розпаювати їх господарство, щоб наділити земельними ділянками досі безземельних селян, була в тому, що форма відкритого акціонерного товариства давала можливість виділяти землю не лише тим, хто її обробляє, а й будь-яким громадянам, котрі свого часу придбали акції «духмяного» радгоспу-заводу. За деякими даними, серед них з’явилося чимало впливових і грошовитих донеччан. А уряд автономії, даючи добро на приватизацію, відкрив ворота для процесу зміни цільового призначення коштовних земель. Цікаво й те, що, за повідомленням голови Рескомзему Миколи Голубєва, ефіроолійне підприємство від цих своїх угідь відмовилося добровільно, і ще п’ять років тому їх перевели в категорію земель запасу. Характерно, що перед цим Кримський науково-дослідний і проектний інститут землеустрою видав висновки: 77,02 із 120,9 південнобережних гектарів зайнято пасовищами, кущами й оранками, тож не належать до категорії особливо цінних земель, а останні — то несільськогосподарські угіддя. Хоча, за словами, М. Голубєва, компанія «Антал-Крим» ще має узгодити проект із суміжниками — Ялтинським гірсько-лісовим природним заповідником, Кримським природним заповідником і радгоспом-заводом «Гурзуфський». Анатолій Гриценко, очевидно, передбачаючи нову хвилю здивувань і протестів від своєрідності місця розташування гольф-клубу на приморських схилах, закликав політичні партії утриматися від коментарів на цю тему й поставитися до неї з розумінням. До речі, Голова парламенту Криму на урядовому засіданні під час обговорення питання про узгодження місця розташування гольф-клубу ТОВ «Антал-Крим» оприлюднив свою мрію про створення на півострові щонайменше десяти гольф-клубів, «але не на всі землі можна заманити інвестора». Якраз доречно згадати, яким скандалом закінчилася аналогічна ідея будівництва гольф-клубів на півострові, запропонована два роки тому екс-прем’єром автономії Анатолієм Матвієнком. На спробу виділити під цей проект 6,5 тисячі гектарів сакського узбережжя внесла протест прокуратура Криму. За її даними, проект «Розвиток Західного узбережжя Криму» представило якесь ТОВ «Гольф-Сіті», статутний фонд якого становив лише 23,7 тисячі гривень, що не давало впевненості в можливості спорудження на такій значній площі полів для гольфу, готелів, курортних комплексів класу «люкс», створення необхідної соціально-культурної та оздоровчої інфраструктури. Тоді уряд автономії визнав незаконність свого рішення, бо прокуратура порушила кримінальну справу проти тих посадовців півострівної Ради міністрів, котрі підписали рішення робочої наради. Їх звинуватили в перевищенні службових повноважень. До того ж частина землі, яку уряд мав намір передати комерсантам, раніше вже була відведена фізичним особам і підприємствам.

Чорний ринок землі все буйніше розквітає кримінальним квітом

...Останній свіжий резонансний скандал пов’язаний з виступом природоохоронних організацій півострова на захист недоторканності Ялтинського заповідника. Екологи нагадують, що від масового розграбування територій природно-заповідного фонду вже загинула третина унікальних земель. А кордони заповідних територій не винесено досі, що дає можливість місцевій владі незаконно виділяти землі, розташовувати торговельні об’єкти й вести будівництво. Наслідки таких рішень мають не локальний, а всеукраїнський і міжнародний характер. Останнім часом, наголошують екологи, ситуація продовжує погіршуватися. Зокрема, ЗМІ повідомили, що Голова Кримського парламенту А. Гриценко звернувся до Президента В. Ющенка з пропозицією вивести 800 гектарів земель із складу Ялтинського гірсько-лісового заповідника «для їх наступної передачі під інвестиційні проекти». Але ж зміна режиму охорони певної ділянки території природно-заповідного фонду України можлива лише в разі втрати його природними комплексами своєї цінності, а не на підставі «господарської необхідності».

Практика використання заповідних територій під «приватні інвестиційні проекти» псує міжнародну репутацію України, яка підписала низку міжнародних природоохоронних конвенцій, в яких пріоритетом держави є збереження й розвиток природно-заповідного фонду, наголошують екологи. Проте, за словами А. Гриценка, Ялта й селища Кримського південнобережжя не мають можливості для реалізації великих інвестиційних проектів через відсутність вільних земель. Протест екологів ця заява викликала тому, що вони розцінили черговий намір влади півострова вилучити із заповідного фонду 800 гектарів як явну тенденцію до знищення рекреаційних ресурсів Південного узбережжя Криму й перетворення його на будмайданчик для так званої новітньої еліти.

...Постійні самовільні захоплення не лише земель сільськогосподарського призначення, а й лісогосподарського й заповідного статусу вже давно стали у Криму серйозною проблемою загальнодержавного значення. Донедавна таке самочинство за законом каралося лише штрафом, та й то вряди-годи і завжди чомусь надто поблажливо.

Кримінальну відповідальність — позбавлення волі від півтора до шести років — запровадили лише нещодавно. Але досі ніхто не чув і не бачив, щоб хоч когось покарали за привласнення загальнонародного надбання, бодай умовно. Попри те, що лави самозахопників у нас обраховуються тисячами й кількість їх не зменшується, а навпаки — стрімко примножується. За оцінками фахівців, лише у Криму зафіксовано 8,5 тисячі самозахоплень земельних ділянок із грубими порушеннями не лише земельного законодавства. У такий брутальний і цинічний спосіб уже безповоротно втрачено близько третини (!) унікальних за чарівністю й рекреаційним потенціалом заповідних (отже, здавалося б, недоторканних) земель, які держава мала б охороняти від будь-яких зазіхань з особливою відповідальністю до цього неперехідного безцінного скарбу нації, щоб передати його вдячним нащадкам. Замість цього майже всі ці дорогоцінні гектари перепродують на тіньовому ринку щодня дедалі дорожче, як свідчать різного штибу ріелтери й численні електронні рекламні сайти.

Чорний ринок землі все буйніше розквітає своїм кримінальним квітом. Хіба не час вже давно дати як слід по загребущих руках? Чи невже, справді, самозахоплення не здолати? Під зливою дискусій, коли саме земля в Україні повинна стати повноцінним товаром, і систематичних пролонгацій мораторію на її продаж, рідна земелька, «застоявшись на виданні», серед натовпів бажаючих грубо, хтиво і швидко оволодіти нею, схоже, ще до заміжжя може виявитися не те що не цнотливою — навіть зґвалтованою.

Крим.

Фото Юрія ВЕНГЕРЕША (з архіву газети «Голос України»).