Це від них — співробітників відділу преси та протоколу Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні ЗМІ одержують повідомлення, інформацію, коментарі про події, що відбуваються в цій країні. Це їхніми очима ми почасти дивимося на її історію, суспільство, його культуру й традиції. А як вони самі, зокрема керівник цієї служби Марко Наокі Лінс (на знімку), почуваються в нашій країні та якою її хотіли б представити Німеччині? Про це кореспондент «Голосу України» розмовляла з паном Лінсом.

— Пане Лінс, перед тим, як одержати призначення на роботу до Києва, ви напевне чимало знали про Україну й уявляли її так чи по-іншому. Ви побачили нашу країну, її столицю саме такою, чи враження від зустрічі було іншим?

— Звичайно, я вивчав минуле та сучасне України. І, як і багато моїх співвітчизників, стежив за помаранчевою революцією, мітингами на Майдані Незалежності та фантастичним ентузіазмом людей, котрі брали в них участь. Можливо, враження від прочитаного й побаченого не зовсім збіглися, але вони однозначно позитивні. Нині, живучи в Києві, я розумію, чому кияни оспівують його в піснях: чудове місто з багатовіковою культурою не може не вражати. З другого боку, в ньому затишно жити: моя сім’я, дружина й синочок, почувається тут комфортно.

— Ваше завдання як керівника відділу преси та протоколу...

— ...Сприяти якомога реалістичнішому створенню образу Німеччини, її народу: як ми вміємо працювати, відпочивати, святкувати, які маємо проблеми і як їх розв’язуємо. Ми б хотіли, щоб громадяни України, одержавши інформацію щодо тієї чи іншої події, могли розуміти, чому саме так, а не по-іншому вчинив наш уряд. Тому плануємо тісно співпрацювати зі ЗМІ — адже саме через них це можна зробити найефективніше.

— Стратегічна мета нашої держави — членство в Європейському союзі, а чимало громадян України вважають, що й без цього вони європейці, й не лише географічно. Але бути і вважатися не одне й те саме. На ваш погляд, українці — такі само європейці, як і в старій Європі?

— А які сумніви в тому, що Україна має бути представлена в якнайбільшій кількості європейських структур? До речі, ваша країна вже й учасник, і член європейських інституцій, а також важливий торговельно-економічний партнер ЄС. А щодо схожості з європейцями... Ми всі, попри те, що живемо в Європі, все-таки, й на щастя, дуже різні: Україна, приміром, так само відрізняється від Іспанії чи Данії, як Німеччина від Греції. Тож навряд чи можна сказати, що такий ось народ Європи більше європейський, а другий — менше.

— З висоти ваших нинішніх знань про Україну та її столицю, якою б ви хотіли представити нашу країну в Німеччині?

— Україна така багатолика та різноманітна, її культура така давня, а традиції такі оригінальні й незвичні для, приміром, західноєвропейських громадян, що лише розповідей про них недостатньо. Я раджу своїм співвітчизникам побувати в Україні, щоб мати власне уявлення про неї. Певен, що вони не будуть розчаровані.