Понад 800 селищ міського типу налічується в нашій державі. Однак у Конституції України така адміністративно-територіальна одиниця не передбачена. Через це окремі категорії мешканців, які проживають у таких населених пунктах, мають низку проблем.

«Забуті» законодавцями смт, які чомусь не віднесли ні до села, ні до міста, можливо, й далі не нагадували б про себе, якби їх мешканців не почали обмежувати у пільгах. Чиновники з Мінохорони здоров’я, не знайшовши в основному документі країни такої територіальної одиниці, як смт, викреслили медичних працівників, що трудяться в цих населених пунктах, з категорії пільговиків.

«Раніше, — каже депутат Вінницької облради, керівник фракції Партії регіонів Сергій Скіць (на знімку), — медики і фармацевти, а також пенсіонери цієї категорії працюючих у нашому райцентрі Тростянець мали такі само пільги, як їхні колеги у селах і селищах. Тепер їх позбавили такого права. Я, з’ясовуючи причину, з подивом дізнався, що такої адміністративно-територіальної одиниці, як смт, уже давно немає. Зачекайте-но, немає на папері, насправді вони є, і в них живуть і працюють люди. Наш Тростянець, наприклад, має саме такий статус — селище міського типу».

Лист з Мін’юсту, надісланий на запит депутата, підтвердив факт несправедливості: «На сьогодні такої адміністративно-територіальної одиниці, як селище міського типу, Конституцією України не передбачено. Частиною першою статті 133 встановлено таку систему адміністративно-територіального устрою: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села».

Цією недоречністю в законодавстві, пояснює пан Скіць, якраз і скористалися чиновники з іншого відомства —Мінохорони здоров’я. У прийнятому документі — основи законодавства України про охорону здоров’я — передбачено надання пільг лише медикам і фармацевтам, які працюють у сільській місцевості. А смт, виходить, вже не підпадають під таку адміністративну одиницю. Тому майже 200 мешканців Тростянця, які раніше мали низку пільг, тепер позбавлені їх. Люди справедливо обурюються. Бо їм доводиться сповна платити за житлово-комунальні послуги. Крім того, вже не мають можливості на пільгові сплати земельного податку, кредитування, для обзаведення господарством, будівництво приватного житла.

Коли С. Скіць виніс цю проблему на розгляд постійної комісії облради з питань зміцнення законності, правопорядку і охорони прав людини, її члени також з подивом сприйняли наведену інформацію. «Скільки вже років нашій Конституції, а прикру недоречність із селищами міського типу досі не усунули!» Комісія підготувала звернення до міністра охорони здоров’я з проханням детальніше вникнути у визначення категорії пільговиків і виправити прикру недоречність. Адже селища міського типу не зникли з карти України. Вони були і залишаються сільською територією.

Депутат С. Скіць повідомив, що також ініціюватиме проведення сходу мешканців свого смт Тростянець. Має намір разом із земляками порушити питання про визначення конституційного статусу їхнього населеного пункту. Сподівається на підтримку жителів інших смт. А скільки їх в Україні, про це вже згадувалося вище. До речі, інформацію про їх кількість депутат отримав із того самого листа, що надійшов з Мін’юсту.

Вінницька область.