Тридцять родин військових моряків одержали квартири напередодні Дня захисника Вітчизни

Майже півтора десятка років два багатоквартирні покинуті колишніми господарями недобудовані будинки по вул. Малиновського в Інкермані були притулком для бомжів і водночас — головним болем для місцевих РЕПу і міліціонерів: «тимчасове населення» розводило в будинках і на прилеглій території антисанітарію, влаштовувало бійки і пожежі, не додаючи життєвого оптимізму жителям мікрорайону.

Керівництво ПП «Марія», яке добре знало місцеві ситуацію, реалії і проблеми, вийшло на командування Військово-морських сил України з пропозицією добудувати зазначені об’єкти і передати квартири військовослужбовцям-черговикам.

Той факт, що саме ПП «Марія» стало автором ідеї добудувати будинки для військовослужбовців, зовсім не випадковий. Генеральний директор підприємства А. Чміль —полковник запасу, колишній військовий будівельник. Практично все своє свідоме життя Анатолій Іванович саме будував, у тому числі для військових, житло. Як і з якою якістю він це робив, свідчить звання «Заслужений будівельник Російської Федерації».

Мабуть, вищезазначене зіграло свою роль у рішенні Міністерства оборони України викупити об’єкт, виділити гроші на завершення будівництва і залучити для цього підприємство, яке очолює Чміль.

Підтвердження того, що військові чини, котрі приймали рішення, цього разу не помилилися, не забарилося. Через дев’ять місяців після початку фінансування два будинки сучасної архітектури і внутрішнього планування на тридцять одно-, дво- і трикімнатні квартир були готові прийняти щасливих новоселів, серед яких капітан-лейтенант Олександр Косовський, мічмани Алла Чубук і Євген Давидов. Напередодні святкування Дня захисника Вітчизни всі тридцять щасливих родин одержали з рук Анатолія Чміля ключі від квартир.

Незайвим буде додати, що на виділені кошти ПП «Марія» не тільки зуміло добудувати будинки, зробити внутрішнє оздоблення квартир, оснастити їх газовими плитами і двоконтурними (кожна квартира автономно опалюється й одержує гарячу воду) газовими водонагрівальними котлами фірми «Юнкерс», а й впорядкувати прилеглу територію, а також побудувати дитячий майданчик. Останній дуже доречний для більшості новоселів: мешканці переважно — родини молоді.

У Севастополі понад три тисячі родин військовослужбовців стоять у черзі на одержання житла. В міру сил і можливостей очолюваний А. Чмілем колектив готовий країні допомагати вирішувати цю державну проблему. Свої бажання, вміння і здібності робити це швидко і якісно «Марія» довела. І готова втілювати це надалі.

— Ці два об’єкти, — каже Анатолій Іванович, — лише перша черга проекту. Якщо обіцяне від Міністерства оборони фінансування надійде в березні-квітні, то ще двадцять вісім родин військовослужбовців 2008 рік зустрічатимуть у нових побудованих нами квартирах. Майданчик під будівництво готовий, ми хоч сьогодні могли б розпочинати роботи.

За оцінками експертів з міських агентств нерухомості, дефіцит житла в Севастополі — приблизно один мільйон квадратних метрів. Середня ціна житлоплощі у місті становить близько півтори тисячі умовних одиниць. Нехитра арифметика дає уяву, в яких цифрах виміряється цей сегмент ринку. Ділянку для зведення чергового будинку для військовослужбовців, яку просило виділити для цього ПП «Марія», депутати міськради віддали фірмі, головний офіс якої зареєстровано далеко від Севастополя і профіль діяльності якої до будівництва не має жодного стосунку. Однак це не зупинило депутатів виділити ділянку під... будівництво житлового багатоквартирного будинку.

Власне кажучи, ніхто і не робить секрету з того, що житло зводитимуть з комерційною метою. За звичкою, деякі агенти з торгівлі нерухомістю в такому ракурсі розглядали і два зведені «Марією» будинки: під час отримання ордерів до новоселів підходив молодий чоловік і пропонував переговорити про купівлю квартири. Ціну «старту» за трикімнатне житло пропонував у сімдесят тисяч американських доларів. Залишається додати, що ділянка, яка не дісталася «Марії», розташована недалеко від вул. Малиновського, тобто з підключенням будинку до всіх комунікацій проблем не буде. Що, у свою чергу, у кращий бік позначиться на вартості будівництва і в жодному разі не знизить ціну продажу.

І в Інкермані зокрема, і в Севастополі загалом вільної землі для того, щоб забезпечити житлом і військовослужбовців, і не тільки їх, цілком достатньо. Щоправда, дедалі менше залишається ділянок в обжитих районах. Доводиться будувати «далеко від цивілізації». Отже, потрібно витрачати значні кошти на підведення комунікацій. І в такий спосіб відсувати в часі житлову чергу військовослужбовців, зарплати яких — навіть старших офіцерів — не вистачає на придбання житла. Навіть однокімнатного. Одна надія — на державу, котрі профінансує; на депутатів, які дадуть ділянку; на таких, як ПП «Марія», котрі побудують якісно й вчасно. Перша і третя ланки з цього ланцюга вже довели свою надійність. У другої завжди є шанс це зробити. Практично на кожній сесії.

Зазначу, що на церемонію вручення ключів новоселам не прийшов ніхто з депутатів. Усіх рівнів. Щоправда, була субота і збиралося на дощ.

Інкерман — Севастополь.

На знімку: Анатолій Чміль вручає ключі від квартири мічману Євгену Давидову.

Фото Володимира ДОКІНА.