Іван Денькович народився 20 січня 1963 року на Львівщині. Закінчив математичний факультет Львівського національного університету імені І. Франка. Працював учителем, завучем, директором школи. З 2003 року очолює обласну організацію партії ВО
«Батьківщина».Фракція БЮТ задає тон у процесі ухвалення важливих для регіону рішень, наголосив у розмові з кореспондентом
«Голосу України» заступник голови Львівської обласної ради Іван Денькович.—
Іване Васильовичу, кількісний склад вашої партійної організації відомий — понад 19 тисяч. Хотілося б почути про якісні впливи депутатів від БЮТ на роботу обласної ради, на соціум і політикум області.—
У нашій фракції — 42 депутати. Нині її представники є в керівництві постійних комісій: або голова, або заступник. Ми проводили моніторинг діяльності постійних комісій за 2006 рік. Вивчили, хто які питання ініціював і яке було рішення. З’ясували, що найбільше пропозицій було від депутатів БЮТ. Зокрема, дуже продуктивно працюють комісії з питань освіти і науки, земель і земельних відносин. Ми зініціювали ухвалення тимчасового положення про земельні взаємовідносини, яке діє на території Львівської області.—
У чому суть положення і чим воно зумовлене?—
Буває, невідомо, до якої сільської ради належать вільні земельні ділянки. Прикладом може слугувати інцидент стосовно Брюховицьких лісів. Є рішення про те, що 327 гектарів лісів належать до Грибовицької сільської ради, і водночас є документ, згідно з яким лісами розпоряджається Брюховицька селищна рада. До того ж ці ліси входять до рекреаційної зони довкола Львова, вони є «зеленими легенями» великого міста. Ще один приклад. У Пустомитівському районі хотіли віддати під будівництво 167 гектарів угідь, що належали науково-дослідному інституту. Деякі сільські ради виділяли під будівництво так звані родові землі, що розташовані за їхніми межами. Тоді постає питання про розширення меж населеного пункту. Для того, щоб не виникали такі ситуації, тимчасове положення передбачає, що сільська рада, виділяючи ту чи іншу ділянку, обов’язково погоджує свої рішення з районною радою. У тимчасовому положенні зазначено, що всі вільні земельні ділянки реалізують через аукціон або конкурс. Знаємо випадки, коли за 20 соток земельної ділянки держава отримує 700 тисяч гривень і більше. А за оренду мала б копійки. Отримані кошти можна спрямувати на розв’язання соціальних проблем села: ремонт доріг, облаштування об’єктів освіти, фельдшерсько-акушерських пунктів.—
Як це тимчасове положення узгоджується з чинним законодавством?—
Досвідчений фахівець, голова комісії з питань розвитку села та АПК Роман Кузьмич ініціює розгляд питань села в комплексі. Адже там — море проблем: і в освіті, і в культурі, і в охороні здоров’я. Тому працюємо над програмою всебічного розвитку села. Щоб мешканці кожного населеного пункту знали, на що сподіватися в майбутньому. Наприклад, у селах прикордонної зони — свої пріоритети, гірських — свої. Робоча група, яку очолює Роман Кузьмич, формує банк пропозицій, ідей, щоб згодом підготувати відповідні рішення.—
Яка із «болячок» сучасного села хвилює вас понад усе?—
Освіта. Її рівень стрімко впав. Багато батьків і вчителів виїхали на заробітки. Кадрів бракує. Щоб сільські діти мали достатній рівень освітньої підготовки, наша фракція і, зокрема, комісія з питань освіти та науки, яку очолює Людмила Козак, зініціювали створення семи локальних навчальних округів у районах Львівській області.—
Як працюватиме такий локальний округ? Чи вже обрано пілотний майданчик?—
Перший округ почне діяти з нового навчального року у гірському Сколівському районі. На базі школи в райцентрі для учнів 10—11 класів буде забезпечено профільне навчання в гуманітарних, природничих, математичних класах. Учнів підвозитимуть спеціальним автобусом. Звичайно, така школа повинна мати відповідну матеріальну базу, кадри, комп’ютерний клас. Тут поглиблено викладатимуть іноземні мови, основи економіки, права. Надалі, якщо приміщення школи дасть змогу прийняти учнів молодших класів, їх також привозитимуть із навколишніх сіл. Можливо, деякі сільські школи, де по 20—30 учнів, доведеться закрити. А на зекономлені гроші можна вирішувати соціальні проблеми села. Звільнених вчителів із добрим фаховим рівнем можна працевлаштувати.—
Відомо, що програм «з добрими намірами» приймалося багато. А потім з тих чи тих причин вони «зависали»...—
Згадана освітянська програма має реальні шанси, — ми добилися її фінансування. Значна частина необхідних коштів передбачена обласним бюджетом.—
Як складається співпраця БЮТ із міжфракційним об’єднанням «Наша Україна»?—
Події, які відбулися в Києві, об’єднали політичні сили. Ми зрозуміли головне: або — протистояння, або ми об’єднуємося і спільно працюємо — згідно зі своїми виборчими програмами. А перші результати — навіч: Львівщина за соціально-економічними показниками 2006 року — на одному з провідних місць. І це — головне!Фото автора.