Учора Комітет Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин переймався гектарними питаннями. Cлухання називалися «Про законодавче забезпечення ринку землі в Україні». Схожі проблеми народні обранці розвязували і у вівторок. Вирішувалася доля Держкомзему, над яким давно завис дамоклів меч реформування. У Верховній Раді не перший місяць відкритим залишається питання, у що б його реорганізувати створену 1991 року структуру. Багато хто з народних депутатів вважає роботу Держкомзему з управління земельними ресурсами невпорядкованою. Так, грунтові обстеження не проводилися в Україні з 1961 року. А, мовляв, заплановане запровадження з січня 2008-го повноцінного ринку сільгоспугідь і диктує створення оновленого земельного органу, який по-сучасному регулював би земельні відносини.

Серед варіантів були створення Державного агентства, і навіть окремого Міністерства з питань земельних відносин. Остання перспектива у парламентських кулуарах залишалася темою обговорення не один тиждень: «Хто в цьому разі стане міністром, а хто заступниками?» Врешті-решт, у парламентському комітеті вирішили підтримати пропозицію створити замість Держкомзему Державний комітет земельної політики.

Оновленій структурі мають намір передати у відання Державну службу геодезії, картографії та кадастру й підпорядковані їй підприємства, установи, організації, а також Державний технологічний центр охорони родючості грунтів та Український інститут сільськогосподарських аерофотогеодезичних вишукувань.

Затим Комітет Верховної Ради «пішов» по регіональних проблемах. Зокрема, рекомендував погодити відведення під будівництво загальноосвітньої школи в межах території Седнівської селищної ради Чернігівської області 3,9 гектара земель. Місцеві органи влади не могли вирішити питання самотужки, тому що 2,25 гектара обраної під освітній заклад ділянки належать до категорії особливо цінних, а це компетенція парламенту. А взагалі добре, що у нинішні часи все ще виникає потреба зводити школи.

Комітет також постановив рекомендувати народним обранцям дати «добро» на передачу Ватутінському виробничому управлінню житлово-комунального господарства 6 гектарів особливо цінних земель у межах території сільської ради Звенигородського району Черкаської області під кладовище. Водночас питання розширення на 9,6 гектара Мурзинського каолінового карєру на землях запасу Неморозької сільської ради того самого Звенигородського району вирішили відкласти «до розгляду додаткових матеріалів».