Кримська влада запропонувала екологам діалог з гострої проблеми забудови Південнобережжя

Ця тема заполонила сторінки місцевих і центральних газет, неабияк хвилює громадськість, бо стрімке бетонування перлин узбережжя набуло уже такого масштабу, що загрожує екологічною катастрофою. Нову хвилю стурбованості спричинив резонансний лист Президенту України Голови Верховної Ради АРК Анатолія Гриценка з пропозицією внести зміни в кордони Ялтинського гірсько-лісового заповідника для здійснення інвестиційних проектів. Йдеться про виділення значних земельних ділянок аж на 800 га узбережжя для розміщення серйозних об’єктів інфраструктури, які могли б привабити відпочивальників у міжсезоння — передусім експоцентри, ігрові атракціони, виставковий центр.

Цю реакцію глава парламенту автономії оцінює як природну, бо «довго влада обманювала людей, приймала рішення про виділення земельних ділянок для ніби інвестиційних проектів, які потім перетворювалися в земельні наділи, котеджі, садиби, у кінцевому рахунку нічого не даючи в бюджет автономії». Він запропонував вибудувати відносини інакше: відкрити нову сторінку щодо влади півострова і екологів. Найближчим часом їм запропоновано висловити своє бачення виходу з наболілої проблеми на сесії Верховної Ради автономії.

Який шлях обрати, щоб вирватися з обіймів сьогоднішнього екологічного варварства? Залишатися на нинішньому рівні розвитку і продовжувати методично випрошувати фінансову допомогу з Києва? Розвивати в рекреаційному краї промислові зони «великої хімії»: виробництво брому, аміаку, титану, реанімувати анілінофарбний завод, нафтогазову промисловість? Чи розв’язувати соціальні проблеми кримчан за рахунок потужних курортних можливостей півострова? Водночас, переконує А. Гриценко, не йдеться про спорудження нових об’єктів на територіях сільських, селищних чи міських громад. Для попереднього обговорення запропоновані землі Ялтинського гірсько-лісового заповідника від мису Сарич до Алушти, у зсувній зоні, на випалених пожежами ділянках і неугіддях. Їх можна запропонувати на аукціони, здати в оренду під конкретні інвестиційні проекти в інтересах комплексного розвитку територій. А. Гриценко наголосив, що рішення питань у режимі гласності, з урахуванням думки громадськості й територіальних громад (які отримають ще й фінансові ресурси, сумлінних платників податків), дасть змогу залучити серйозні інвестиції для розв’язання всіх проблем у комплексі. Зокрема, й для утилізації відходів. Ця проблема постала вже «на повен зріст» не лише в Ялті, де гігантське місцеве звалище в заповідній зоні(!) вже вичерпало свої ресурси. А на будівництво заводів з переробки сміття Крим не може знайти кошти десятиліттями.

Під час зустрічі з провідними екологами краю А. Гриценко переконував їх, що без участі громадськості в ухвалі рішень, що визначають майбуття Криму, не обійдеться. «Врешті, всі ми зацікавлені, щоб земля виділялася саме під ті об’єкти, які дають змогу наповнити бюджет, і водночас не перевантажуватимуть екосистему півострова».

Президент Кримської академії наук, голова республіканської асоціації «Екологія і світ» професор Віктор Тарасенко нагадав, що вчені півострова вже давно підготували кілька аналітичних томів зі стійкого розвитку краю, але досі ці ідеї не реалізуються. Науковці запропонували розробити концепцію стійкого еколого-соціально-економічного розвитку, адже до цього дійшов уже весь світ. Влада обіцяє повну прозорість у вирішенні територіально-земельних питань, і для її гарантії запропонувала розробити програму комплексного розвитку Криму разом з ученими. «Вирішальне слово у ній буде за екологами, — пообіцяв А. Гриценко, — якщо з якогось проекту екологи скажуть «НІ!» — влада не буде ухвалювати рішення, яке суперечить науково обгрунтованим рекомендаціям».