Необхідно законодавчо врегулювати та виконувати закони зі збереження здоров’я населення України

«Salus рориlі sирrеmа lех est (Добробут людей — найвищий закон)»

Економічна криза 90-х років боляче вдарила по Україні — вона посилила демографічну, соціальну, гуманітарну кризи. Економічну кризу в Україні зупинив уряд В. Ющенка в 2000 році. З тих пір почалося економічне відродження України, стали зростати прибутки населення. Але гуманітарна і демографічна криза поглиблюється. І нас за роки незалежності стало на п’ять мільйонів менше — з 52 до 46,6 млн.

Усі пов’язують демо-графічну кризу України із поганим медичним забезпеченням населення — недоступністю медичної допомоги широким верствам населення. Чи відповідають дійсності такі звинувачення. Дуже частково. Адже згідно з даними ВООЗ, 40—50 відсотків здоров’я населення залежить від соціально-економічних умов та способу життя людей, приблизно 30—40% від спадковості і 10—15% від якості та вчасного надання медичної допомоги.

Отже, якщо народонаселення України щороку зменшується на 300 тисяч осіб (один середній обласний центр), то як наслідок недостатнього медичного обслуговування помирають щороку — 30—45 тисяч. А ще 270—255 тисяч помирають з інших причин. Тільки 10 тисяч від отруєнь алкоголем, а скільки від цирозу печінки, нещасних випадків — близько 50 тисяч.

За останні 10 років травматизму, нещасних випадків стало більше на 43%. Серцево-судинні захворювання зросли на 22%, інфекційні — на 13%, хвороби травлення — на 12%, хвороби органів дихання — на 5%, психічні та нервові — на 6%.

За ці роки спостерігається зростання наркоманії, епідемій ВІЛ (СНІД), туберкульозу. Епідемія туберкульозу поширюється не тільки через бідність населення, а й через неефективну діагностику і особливо лікування. Ми досі не можемо впровадити ДОТС — стратегію для подолання епідемії. Ми дотепер лікуємо хворих на туберкульоз препаратами, які не прийняли перекваліфікацію ВООЗ, у зв’язку з чим резистентні форми туберкульозу становлять у нас понад 30%, а вторинні — понад 60%, захворюваність серед медперсоналу в кілька раз більша, ніж серед загальної популяції населення.

Щорічно Україна втрачає майже 100 тисяч осіб, як наслідок тютюнокуріння активного і пасивного — 80% рак легень, велика частка раку носоглотки, яєчників, грудної залози. Тютюнокуріння — третій чинник виникнення серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань.

А що буде через 10 років з тією молоддю, яка сьогодні всюди впивається пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями, кого вони народять, скільки буде захворювань у цих дітей?

А ще тисячі помирають від ДТП (близько семи тисяч щорічно), гинуть від пожеж, тонуть. Наглою смертю закінчується життя щорічно майже 70 тисяч жителів України. Більш як половина цих смертей пов’язана з алкоголем, про що можна сказати: «випив — закурив — заснув — згорів»; «випив — сів за кермо (вийшов на вулицю) — потрапив до ДТП»; «випив — заліз у воду —потонув» тощо.

Якщо взяти 1987 рік, коли смертність була на найнижчому рівні, і проаналізувати віковий характер смертності, то статистичні дані свідчать, що з 1987 р. дотепер смертність дітей до 14 років істотно зменшилася (на 20%), а серед людей, старших 75 років, майже не змінилася. При цьому різко збільшилася смертність в середньому віці, особливо серед людей 30—44 років: серед чоловіків — вдвічі, серед жінок — в 1,5 разу. В цьому ми відстаємо тільки від Росії. Алкоголізм, тютюнокуріння, наркоманія, гріховні справи молоді, зокрема, слабоалкогольні напої істотно впливають на спадковість. Причиною цього є те, що 30 відсотків новонароджених мають вади розвитку та інші захворювання, що є великим тягарем для сім’ї та держави. Вживання неякісної води призводить до низки захворювань (серцево-судинних, інфекційних захворювань, раку сечового міхура, кишківника і т. д.).

Таким чином, для збереження здоров’я нації, призупинення демографічної кризи необхідні комплексні дії законодавчої та виконавчої влади і перш за все кожного громадянина, спрямовані на подолання бездуховності, низької культури, на дотримання законів та нормативних актів України. Це істотно вплине на оздоровлення населення України.

Політична воля Президента до оздоровлення нації є: Указ Президента України №1694 від 6 грудня 2005 р., неодноразові звернення до народу України, його участь в роботі ІІ з’їзду сімейних лікарів, Звернення до Верховної Ради України від 9 лютого 2006 р. У своїх доповідях В. Ющенко необхідність реформ в охороні здоров’я ставить як одне з основних завдань. Є Постанова Кабінету Міністрів України від 10 січня 2002 р. №14 «Здоров’я нації», розрахована на 2002—2011 роки, яка не виконується. Є ще низка інших законів, котрі можуть вплинути на збереження народонаселення України. Але вони також не виконуються.

Отже, для збереження здоров’я населення необхідно виконувати чинні закони, нормативні акти та прийняти низку нових законів.

Україна уже ратифікувала рамкову конвенцію ВООЗ з боротьби з тютюкурінням, необхідно її дотримуватися. До найбільш ефективних заходів зі зниження вживання алкоголю та тютюну належать:

— підвищення цін з допомогою акцизних податків, особливо на дешеві напої та тютюн;

— спрямування отриманих коштів на охорону здоров’я;

— обмеження продажу алкоголю та тютюну (спецмагазини та час продажу);

— проведення ефективних інформаційно-просвітницьких програм;

— заборона реклами тютюнових виробів, алкогольних та слабоалкогольних виробів, в тому числі пива;

— підвищення міри відповідальності за керування транспортом у нетверезому стані та в громадських місцях.

Дуже важливою є пропаганда здорового способу життя. Не треба бути великим економістом, аби показати, що попередження захворювань в десятки раз дешевше за їх лікування. На молебні 3 лютого за участю Президента України В. Ющенка у Всесвітній день боротьби проти раку Патріарх всієї України Філарет закликав народ України до здорового способу життя, від чого залежить здоров’я і тривалість життя. Нічого люди не просять у Бога так, як просять здоров’я, і нічим так не нехтують, як здоров’ям.

Хотілося б підкреслити, що дуже багато необхідно змінити і в системі охорони здоров’я, котра лишилася бюджетною, неефективною і за ці 15 років зовсім себе скомпрометувала в очах пацієнтів і влади. Майже все в нас уже стало на нову економічну основу — ринкову. Медицина найконсервативніша — бюджетна, аптеки — приватні. Парадокс. Медики, котрі повертають найдорожче (життя, здоров’я), отримують найнижчу зарплату, працюють на старому, зношеному обладнанні, за невеликим винятком. Змінити галузь охорони здоров’я надзвичайно важко, закрити неефективно діючу лікарню або відділення — шуму буде більше, ніж під час повернення НЗФ.

Тож проведення реформ повинно бути законодавчо визначено і якомога швидше. Першочерговим є прийняття таких законів (законопроекти вже напрацьовано):

1. «Про обов’язкове державне медичне соціальне страхування».

2. «Про систему охорони здоров’я та медичну діяльність» або «Про медичне обслуговування та заклади охорони здоров’я».

3. «Про колегію лікарів України» — громадське управління галуззю охорони здоров’я.

4. «Про лікарняну касу» (додаткове фінансування пацієнтів).

5. «Про права пацієнтів».

6. «Про безпеку дорожнього руху».

7. Необхідно внести зміни в оподаткування для стимулювання добровільного медичного страхування як за рахунок роботодавця, так і за рахунок працюючого.

8. Необхідно також внести зміни в Основи законодавства про охорону здоров’я. Зміни в бюджетний Кодекс, до закону про місцеве самоврядування, в Цивільний кодекс та ратифікувати низку міжнародних угод. Усе це необхідно зробити вже 2007 року. Під час прийняття бюджету слід змінити ідеологію фінансування галузі на пацієнта, а не на утримання галузі та закупівлю дорогого обладнання, за котре платитиме той само пацієнт. Необхідно створити умови та мотивацію медикам працювати ефективно на попередження захворювань та якісне лікування пацієнтів.

Необхідність реформ у галузі охорони здоров’я, збереження народонаселення України повинно консолідувати депутатів та народ України незалежно від політичних уподобань.

Будьте здорові! Бережіть здоров’я!

Друкується за рахунок квоти фракції «Наша Україна».