У Запорізькому районі сталася нечувана єресь — своїм рішенням від 10 січня «Про сільський бюджет на 2007 рік» Долинська сільрада затвердила місцевий кошторис всупереч контрольним цифрам, що визначені сесією районної ради (рішення від 28 грудня 2006 року). Парадокс ситуації полягає в тому, що ні сільський голова Богдан Федчук, ні депутати, котрі одностайно його підтримали, зовсім не зазіхають на чужі гроші і не вимагають для своєї громади якихось матеріальних благ.

Вони самі навчилися всьому давати раду, але їх підвело почуття впевненості у власних силах. Треба ж до такого додуматися: порахували потреби на виплату зарплати працівникам бюджетних закладів та видатки на утримання об’єктів соціальної інфраструктури і постановили передати до районного бюджету 767700 гривень власних доходів, а не 1109700, як того від них вимагають колеги вищого рівня! Іншими словами, повстали проти політики «воєнного комунізму», яка насаджується згори під час формування бюджету.

Однак, за словами сільського голови Богдана Федчука, це зовсім не схоже на бунт.

— Ми розуміємо, що є дотаційні території, і готові підставити їм плече, — каже він. — Але в нас хочуть забрати більше, ніж можемо дати, не ущемляючи інтересів громади. Щоправда, обіцяють, коли вже будуть зовсім непереливки, виділити якісь міжбюджетні трансферти. Але й за такої «милості» не вистачатиме 342 тисяч гривень, виходячи з розрахунків райфінуправління, хоча насправді різниця в наших потребах і видатках набагато більша.

За шість з половиною років свого головування Богдан Михайлович, звичайно, вже відчув різницю між задекларованими і реальними повноваженнями органів місцевого самоврядування і знає, як болять руки, коли їх викручують. Але набридло вислуховувати докори односельців, особливо ще не обтертих депутатів, про те, що він іде на поступки районній владі і дозволяє кривдити громаду. Звідки ж селянам знати, що багато наших законів пишуться для того, щоб мати гарний вигляд перед європейською спільнотою, а не виконуються тому, що «маємо те, що маємо»? І частенько в реальному житті спрацьовує давній бюрократичний принцип: «Я — начальник, ти — дурень!»

Але ж господар корінного коня по ногах не б’є, бо коли той упаде, вся супряга стане. Невже й справді такий бідний Запорізький район, що його фінансове благополуччя залежить лише від того, як уміє наповнювати бюджет одна-єдина сільрада?

Звісно, і голова районної ради Іван Гоменюк, який відверто не сприймає рішення Долинської сільради, і голова райдержадміністрації Олександр Олійник, який його активно блокує, прагнення селян, у глибині душі відчувають, що вони грішать проти істини, але жорстка бюрократична логіка підштовхує їх до репресивних заходів впливу на «бунтівників». Коли вмовляння і моральний тиск на Б. Федчука не подіяли, вони запустили каральну машину. Після виходу розпорядження голови райдержадміністрації від 2 лютого «Про призупинення дії рішення сесії Долинської сільської ради «Про сільський бюджет на 2007 рік» районне управління Державного казначейства негайно заблокувало платежі, які здійснює сільрада за енергоносії та на будівництво газопроводу низького тиску в селі Бабурка і водоводу в селі Долинському. Саме цей водовід громада чекає з особливим нетерпінням, бо від нього залежить введення в дію піднятого з руїн і оснащеного за європейськими стандартами красеня-дитсадка. Ще один болючий укол непоступливим — «замороження» зарплати працівникам бюджетних закладів.

Такі дії з боку районних можновладців жителі сільської ради розцінили як відвертий шантаж. Особливо їх обурило те, що заблоковано розрахунки з будівельно-монтажними організаціями, адже до коштів, які надають спонсори на соціальний розвиток території, районна влада жодного стосунку не має.

— Ми тільки почали по-людськи жити, — розповідає завідувачка Новозапорізького сільського будинку культури Ольга Костюченко. — Понад 12 років стояв розбитий і розграбований наш заклад, сюди ходили лише п’янички капостити. А нині подивіться, як тут гарно, а молоді скільки вечорами! Працюють гуртки художньої самодіяльності, допізна людно в бібліотеці.

Тож коли не припиниться це свавілля, ми всі підемо пікетувати райдержадміністрацію — хай там подивляться, яку владу народ підтримує!

Справді, так вирішили депутати сільради, а до їхнього слова громада дослухається. Сам Богдан Федчук упевнений, що конфлікт можна владнати мирно. Зараз він готує документи, щоб направити делегацію від громади в Міністерство фінансів і там довести обґрунтованість рішення сільради. Чому саме в міністерство? Бо на нього переводить «стрілки» районне начальство і тому, що «не може бути, щоб там не було мудрих людей».

На звернення територіальної громади перший відгукнувся голова обласної ради Олександр Нефьодов. Зустрівшися з жителями сіл та ознайомившися з об’єктами будівництва, він був приємно вражений побаченим і почутим.

— Я відверто поговорю з головою районної ради Іваном Гоменюком, — пообіцяв Олександр Степанович. — Але... Хоча в цьому випадку присутній суб’єктивний чинник, у принципі, цей конфлікт зумовлений механізмом формування та розподілу бюджетів усіх рівнів, котрий діє всупереч Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Не в кращому становищі опинилася й Запорізька область. Як регіон-донор вона віддає левову частку своїх доходів у державний бюджет, а потім ми вважаємо за щастя, коли у столиці з наших таки грошей виділять якісь субвенції чи трансферти на розв’язання наболілих проблем. Тож на запитання, коли це закінчиться, людям правдиво й недвозначно повинна відповісти насамперед Верховна Рада.

Запорізька область