Фахівці кажуть, що документи оформлені без порушень — мораторій на продаж землі покупці «обійшли» через шпарину в чинному законодавстві

Два земельні паї (площею 2,4 гектара кожен) в селі поблизу Вінниці приглянулися покупцям, представникам відомої іноземної компанії, насамперед зручним місцем розташування. Поруч знаходиться Західний автовокзал. Тут перетинаються дві автотраси державного значення: одна — на Хмельницький, інша — до кордону з Молдовою. Місце гомінке, а тому зручне для торгівлі. Саме торговельний центр планують звести на придбаній земельній ділянці іноземці. Вони поклали на неї око ще три роки тому, незважаючи на мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Як вдалося іноземцям привласнити ділянку поля, де донедавна, як кажуть, колосилися хліба?

Начальник Вінницького обласного управління земельних ресурсів Олексій Коник стверджує, що у цьому разі покупці скористалися схемою, яка вже давно відпрацьована столичними юристами і апробована на практиці під час купівлі землі навколо Києва.

— Три роки тому, — продовжує співрозмовник, — покупці запропонували власникам двох земельних паїв у селі під Вінницею взяти від них завдаток. Це давало їм гарантію, що господарі не продадуть землю іншим можливим покупцям. Звичайно, у тому разі, коли відмінять дію мораторію і земля стане товаром.

За неперевіреними даними, продовжує О. Коник, «задобрили» людей дуже дорого — кожен із власників цих двох паїв отримав цінних паперів приблизно на 20 тисяч гривень і готівкою більш як 200 тисяч гривень. Час, що минав в очікуванні відміни мораторію, працював не на користь покупців. Дію відповідного документа, як відомо, продовжили знову. Далі чекати у покупців увірвався терпець. Вони й так виявилися терплячими. Тому позичальник почав вимагати повернення завдатку. Мовляв, землю не продаєте — повертайте гроші. «А ми вже їх розтратили!» — заявили у відповідь власники. Тоді гайда до суду. Саме за такою схемою продавалися згадані земельні ділянки, каже О. Коник і додає:

— Третейський суд зобов’язав пайовиків розрахуватися з позичальниками наявною у них землею.

Однак будувати будь-які об’єкти на землях сільськогосподарського призначення заборонено чинним законодавством. І тут знайшли вихід. «На той час, — уточнив О. Коник, — дозволялося змінювати статус таких земельних ділянок. Тобто їх можна було переоформити у землі несільськогосподарського призначення. Так і вчинили. Щоправда, додає співрозмовник, це влетіло покупцям в чималу копійчину, вони змушені були сплатити втрати, завдані виведенням землі із сільгоспобігу.

На цьому клопоти покупців не закінчилися. «Хоча земельна ділянка й набула нового статусу, — приєднується до розмови начальник інспекції Держземнагляду у Вінницькій області Валентин Поліщук, — родючий шар на ній все одно залишився. Тому покупець перед тим, як розпочати будівництво, повинен зняти його (глибиною у 30 сантиметрів) і перенести в місце, де малопродуктивні землі. Цього вимагає стаття 168 Земельного кодексу України.»

Щоб виконувати такі роботи, уточнив співрозмовник, потрібно мати спеціальний проект. Нині представники компанії взяли в Держземінспекції необхідний перелік документів і замовили його виготовлення. Поспішають, щоб встигнути до березня. На першу половину цього місяця у них заплановано початок будівництва.

Як ставляться представники влади до спорудження такого об’єкта? Позитивно. Голова облдержадміністрації Олександр Домбровський не раз наголошував на тому, що будівництво торговельного центру дасть можливість втілити один з найбільших інвестиційних проектів. Його загальна вартість, за словами керівника області, становить сто мільйонів гривень. До того ж, стверджує голова ОДА, сільгосппідприємства регіону матимуть можливість збувати через цю торговельну мережу свої вироби. Причому з істотною особливістю. Вона полягає в тому, що реалізувати продукцію можна буде гуртовими партіями. Нині не все вирощене вдається продати. Навіть цукор лежить на складах. Ні Держрезерв, ні агрофонд його не беруть...

Про сам факт продажу землі в умовах мораторію, та ще й придбання її іноземцями, замовчується. А що казати — закон ніхто не переступив. Нібито і мораторій діє, і землю купили. Тільки в нашій державі таке можливо. Навіть у селі, де продали землю, люди не дивуються такому. Кажуть, якби вона належала дядькові в фуфайці, йому таких грошей ніхто не дав би. Прізвища продавців не розголошують. Кажуть, це комерційна таємниця. Але від селян шила в мішку не сховаєш...

Вінницька область.