Сьогодні Верховна Рада розгляне в першому читанні законопроект про гуртові ринки сільськогосподарської продукції.

Розгляду законопроекту передував «круглий стіл» за участю народних депутатів, науковців, громадських організацій, виробників. Йшлося про те, щоб ринки створювалися не за рахунок бюджетних коштів. Вони мають стати інвестиційно привабливими об’єктами. Підраховано, що десять таких структур коштували б мільярд гривень. Виділити ці кошти із державного бюджету — нереально. А потребу гуртової реалізації сільськогосподарської продукції диктує саме життя. Наприклад, 2006 року в Херсонській і Львівській областях, де є гуртові ринки, ціни були значно нижчі, аніж в інших регіонах.

— Це тому, що виробник має безпосередній доступ до споживача, — коментує генеральний директор ТзОВ «Ринок Шувар», депутат Львівської міської ради Роман Федишин. Йому судилося стати піонером у галузі гуртової торгівлі, а тому до пропозицій досвідченого практика прислухаються.

— Я порушив питання про виділення земельних ділянок за сприяння місцевої влади, — каже Роман Федишин.—Можливі різні шляхи: надання землі в оренду, дозвіл на будівництво гуртових ринків на сільськогосподарських землях. Зрозуміло, що такі об’єкти не можуть конкурувати комерційно з супермаркетами. Ми згодні погоджувати ціни на свої послуги з Мінагрополітики. Водночас чекаємо преференцій — на два—три або п’ять років, поки триватиме будівництво. Добре, що це передбачено законопроектом. Основне — відшкодування державою певного відсотка кредитів. Для «Шувару» такі преференції вже непотрібні. А в інших регіонах ухвалений закон дасть поштовх для інвестиційної привабливості об’єктів. Нині гуртовиками називають себе понад триста структур, які насправді не є такими. Законопроект передбачає умови акредитації гуртових ринків міністерством. І тоді споживач матиме свіжу, якісну продукцію, а країна — стабілізацію цін.