Адже тут давно склалася вкрай несприятлива екологічна ситуація через численні кафе та різні заклади сфери послуг, діяльність яких іде врозріз з елементарними санітарними нормами

Крапку в тяжкій долі й стрімкому спаскудженні та руйнуванні плато Ай-Петрі може поставити Президент України, якщо своїм указом розширить кордони Ялтинського гірсько-лісового заповідника. Або буде втілено серйозний інвестиційний проект з обмеженим навантаженням на плато. Тоді всі питання брутального використання земель на горі відпадуть. Інакше ми вже невдовзі можемо назавжди втратити унікальний природний комплекс, яким є Ай-Петринська яйла.

Таку заяву зробив Голова Верховної Ради автономії Анатолій Гриценко на нараді, присвяченій результатам негативного впливу на довкілля півострова людської діяльності. Він вважає, що до вражаючого свавілля на горі причетні абсолютно всі структури кримської влади. І впевнений: багаторічне питання колосальної забрудненості Ай-Петрі жодними адміністративними заходами, включно з усіма правоохоронними структурами, не вирішити. Як не розплутати й тугого клубка сумнівних договорів та угод, які дозволяють давно й незаконно працювати тут численним торгашам та організаторам харчування «з димком» і кінних та верблюжих екскурсій у гори.

Порушення законодавства на кожному кроці. Приміром, під вулиці-«набережні» — це на гірському плато — виділено чотири гектари. Особливі претензії до Лівадійської селищної ради, яка безвідповідально роздає земельні ділянки. Так, 11 гектарів заповідної землі — підприємству з обмеженою відповідальністю «Стандарт-инвест-Юг» для рекреаційної мети потужністю... аж 60 робочих місць. До того ж усі без винятку дозвільні служби з підозрілою блискавичністю підписують та узаконюють це рішення.

...Тим часом руйнівний шарварок тут розпочався ще в 1990-х роках. Численні власники мангалів, кіосків і «розважалок» весь цей час нехтували вимогами Республіканської санепідемстанції припинити незаконний бізнес. Щоб хоч якось зменшити пошесть самозахоплень і навести порядок на «хлібному місці», уряд автономії ще чотири роки тому канатну дорогу здав в оренду фірмі «Старт-инвест», а «територію шалманів» — фірмі «Шарм», яка пообіцяла знести незугарні тимчасові приміщення торгашів і збудувати пристойний готель з рестораном, прокласти водогін й зробити каналізацію. Та замість цього «Шарм» почав здавати землю в суборенду, що заборонено законом. Оскільки 26 суборендарів — суб’єктів підприємницької діяльності одразу стали приносити чималий зиск й без цивілізованого облаштування популярної в туристів заповідної території, загидження якої досягло катастрофічних масштабів.

Досі чимало керівників автономії вважають, що треба узаконити незаконний бізнес і надати йому цивілізованих форм. Хоча на плато засліплені наживою особи не лише порушують економічні закони, а й нехтують елементарні правила безпеки людей (торік, наприклад, зірвалася зі скелі й загинула дівчина, яка прихилилася до низької й непевної огорожі).

Віднині все плато буде під наглядом Верховної Ради автономії, більшість депутатів якої вважають: від настійних пропозицій узаконити беззаконня треба відмовитися. Час безконтрольної вакханалії минув. Досить стригти купони, варварськи розпоряджаючись всенародним багатством природних ресурсів.

...Ще принциповіше й категоричніше висловилися з цього приводу вчені-екологи: природна спадщина Криму — не товар для інвесторів. Адже нинішні масштаби «господарського» освоєння та продажу заповідних земель нищать півострів безповоротно. Стрімке руйнування довкілля може вже невдовзі відчутно підірвати соціально-економічний розвиток Криму. Тож інвестиції мають не калічити та руйнувати рекреаційний край, а допомагати розв’язувати соціальні й екологічні проблеми півострова.

Проте намагання перевести землі Ялтинського заповідника спочатку в рекреаційні, а потім і в господарські «та інші», не припиняються. Четвертою такою спробою, переконані екологи, стала пропозиція Верховної Ради автономії вивести зі складу Ялтинського гірсько-лісового заповідника 800 гектарів для наступної передачі в інвестиційні проекти. Але ж унікальний заповідних — основа благополуччя столиці кримських курортів. Саме його неповторні ландшафти, реліктові ліси й чисті водні джерела створюють унікальність Ялти, приваблюють сюди туристів і відпочивальників.

Необхідно, наполягають екологи, терміново припинити стихійне й брутальне «освоєння» вже й так вщерть спаскудженої та витоптаної яйли Ай-Петрі. Тим паче що Ялтинський заповідник виграв чергову судову справу, і тепер це плато — головний водозбірник Південнобережжя — має бути приведено в належний стан. Щоб не запізнитися з порятунком цілющого довкілля, екологи вимагають узгодити й завершити всі роботи з винесення кордонів заповідника в натурі з неухильним збереженням площ. У зверненні до Президента вони просять затвердити ці кордони терміново. Бо зменшувати заповідники й заказники Криму далі вже нікуди. Тут їх сьогодні залишилося трохи більш як чотири відсотки. А дослідження міжнародних природоохоронних організацій ООН з проблем довкілля і світовий досвід рекомендують відводити під заповідну охорону не менше десяти відсотків площі.

Тим часом швидка забудова південного берега Криму прискорюється. Це, врешті, може призвести до трагедії: руйнації екологічного фундаменту одночасно всього Південнобережжя й передгірного та навіть степового Криму. Тим паче що інвесторам є що запропонувати й без заповідних земель — днями сесія Ялтинської міськради затвердила нові кордони столиці кримських курортів, збільшені на 700 гектарів за рахунок земель радгоспу «Лівадія» й Гурзуфу. Надолужити втрачене ще можливо, але врятувати свою чудову природу кримчани зможуть лише тоді, коли їх дії стануть нарешті принциповими й прозорими.

Крим.