Донецька муздрама освоює нові для себе жанри
Донецький муздрамтеатр знову зробив експериментальний прорив. До винаходів муздрамівців важко звикнути. Недавно вони створили справжній бродвейський мюзикл
«У джазі тільки дівчата». Це був найдорожчий проект театру за всю його історію. І от художній керівник театру Марко Бровун придумав ще одну несподіванку, за його словами: «поміняв гарнір з котлетою». Вирішив створити балет чи оперу. Як каже Марко Матвійович, хіба артисти балету і вокалісти завжди мають залишатися гарніром для артистів драми?Сказано
— спробувано! Почали з комедії «Скандал у Гранд-Опера, або знайдіть тенора» Кена Людвіга. Режисер Олександр Школьник пояснює: «Комедія — це окраса репертуару. В «Тенорі» все — на високих тонах — труп у ліжку, любовні пристрасті, ревнощі... Отже, саме те, що треба! Артистично! А найбільше мене підкупили здібності акторів — вони можуть співати вживу!»Для
«Скандалу...» Школьник узяв акторів, які вже випробували себе в «Джазі...». Пояснив цей вибір мовою спорту: «В команді, яка виграє, не можна міняти склад». Отже, Михайло Кришталь грає пристрасного Тіто Мореллі — відомого оперного співака. Андрій Романій — трохи сором’язливого, але амбітного Макса. Причому актори співають дуетом уривок з партії Отелло. Результат очікувано-яскравий — у стилі «спортивних перемог». Є і другий склад акторів — Андрій Єршов та Володимир Швець, і теж співають не під фонограму!Та головне попереду. На весну муздрама готує справжній фурор
—оперу-модерн «Весілля Фігаро» Моцарта. Отут на перший план виходять вокалісти. Ними займаються заслужений діяч мистецтв України Євген Кулаков і режисер-постановник Олена Негреску. Судячи з уривків опери, показаних на ювілеї Бровуна, їх дебютна страва має вийти доволі поживною.Тим часом насолоджуємося балетом. Це дещо екзотично як для музично-драматичного театру, але ж упоралися! Ініціатором і балетмейстером-постановником став Василь Маслій. Молодий, талановитий і завзятий, він знайшов цікаве рішення і зробив виставу смачною, як вишуканий святковий десерт. Дві одноактівки
— казка «Петя і Вовк» Прокоф’єва та веселі картинки із шкільного життя «Академія тітоньки Клави» Сен-Санса вийшли гармонійними і зрілими, хоч вони й нерівнозначні — ні за манерою побудови дії, танцю, ні за змістом. Утім, на першому плані майстерність виконавців, хоч у колективу й були певні побоювання перед прем’єрою, зізнався Маслій. Це перша така його самостійна постановка, але, судячи з усього, не остання.«
Петя і Вовк» — це балет-веселка. Сцена поєднала найяскравіші кольори і емоції дитинства. Художник-постановник Олена Карпенко постаралася на славу. Це казка, кольорова і наївна. І в ній, як має бути, перемагає добро, яке тепер у юного глядача асоціюється з прокоф’євськими образами.«
Академія тітки Клави» призначена для дітей старшого віку. Її динамізм гіпнотизує і заряджає енергією. Балетмейстер пояснює, що застосував тут передові світові тенденції сучасного балету, повністю прибрав кольори, зробив сцену суворо чорною, а світло приглушеним — щоб уся увага була зосереджена на виконавцях. На заднику сцени — шкільна чорна дошка. На ній білою крейдою — написи: «Саша плюс Маша», «Шахтар чемпіон!» тощо. Яким вдався балет? Хорошим — судячи з того, як зацікавлено його смакує публіка. Діти завжди відчувають щирість і красу, а тому впродовж всієї вистави витримують невластиву їм тишу.А за лаштунками вже готують щось нове!
«У нас же є оркестр! — натякає невтомний Бровун. — Це ансамбль солістів, якому ціни нема!..» А коли Бровун на щось натякає — чекай несподіванок!Донецьк.
