Діабет часто маскується під інші хвороби

Гормони — це такі речовини, які відповідають за гармонію між станом тіла, душі і розуму. Про те, як людям, що страждають на цукровий діабет, жити в гармонії із своїми гормонами, «Голосу України» розповів головний ендокринолог Міністерства охорони здоров’я України Володимир ПАНЬКІВ.

— Звідки береться діабет?

— Ця хвороба, загалом, спадкова. Кожний п’ятий українець має ген діабету, що передається йому від попередніх поколінь. Однак, за офіційною статистикою, хворіє лише кожен п’ятдесятий в Україні. За неофіційною — кожен двадцятий.

— Що робити людині, яка знає, що діабет, можливо, дістався їй у спадок?

— Насамперед завдання такої людини — контролювати рівень глюкози у крові. Для його визначення є спеціальні прилади — глюкометри. Упродовж 5—60 секунд вони визначають рівень цукру в крові. Його потрібно перевіряти хоча б раз на рік. Крім того, така людина повинна вести здоровий спосіб життя. Передусім запобігати ожирінню та надмірній вазі тіла, що є першим кроком до наймасовішого, другого типу цукрового діабету.

Не секрет, що кожен третій мешканець нашої країни має надмірну вагу тіла. Останнім часом середня вага дорослого українця зросла майже на три кілограми. За цим показником ми починаємо наздоганяти США та інші держави. Другий крок — це наявність артеріальної гіпертонії, порушень роботи серця, печінки, підшлункової залози.

— Який рівень цукру є нормою?

— Від 3,3 до 5,5 мілімоля на літр. Після їжі на короткий час рівень цукру підвищується. Проте не більш як 7,8 мілімоля на літр. Потім організм виділяє інсулін, щоб цей цукор засвоївся та йшов на користь. Патологічні випадки зумовлені тим, що через брак інсуліну глюкоза із крові не може перейти безпосередньо в печінку, м’язи, мозок.

— Чому так відбувається?

— Причини різні. У дітей — через те, що клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін, руйнуються. При діабеті у дорослих інсуліну на початковому етапі виробляється навіть більше, ніж потрібно, але його дія блокується надлишком жирової тканини в організмі. Тому підшлункова має виділяти щораз більше інсуліну, і через певний період (це може бути 5—7 років) резерви вичерпуються і виникає потреба вводити інсулін. Проблема в тому, що люди, в яких вже є діабет, часто не підозрюють, що він маскується під інші хвороби.

Наприклад, біль у ногах. Пацієнти лікуються, скажімо, в невропатолога, хірурга, а хвороба виникла через цукровий діабет без класичних скарг на сухість у роті, постійну спрагу тощо. Або той-таки пародонтоз, кровоточивість ясен. Люди ходять до стоматолога, а ефекту немає, бо причина вторинного захворювання — діабет. Те саме стосується дерматологічних захворювань: екземи, дерматити, рани, які тривалий час не загоюються. Тому в нашій державі прийнята й реалізується комплексна програма «Цукровий діабет», затверджена Президентом України 1999 року. Одне з основних її завдань — раннє виявлення цукрового діабету на тій стадії, коли він ще не потребує медикаментозного втручання.

— Як саме відбувається це раннє виявлення?

— Треба проходити щорічні обстеження у поліклініці. Крім того, у всіх регіонах України здійснюються масові профілактичні обстеження населення з метою ранньої діагностики цукрового діабету.

— І якщо, скажімо, діабет виявлено, то що далі?

— Лікар призначає відповідні дієту, режим. Необхідні певні фізичні навантаження. Якщо це не допомагає, призначають певні таблетки, які знижують рівень цукру в крові. Якщо і цього не досить, то призначають інсулін. Але біда в тому, що суворо дотримуються режиму і призначень лікаря лише 15—20 відсотків хворих. Усі інші зловживають солодким, жирним, гострим і рівень цукру в них залишається підвищеним. Це призводить до хвороб очей, нирок, судин ніг, серця і мозку.

— За вашими словами, найбільша бомба сповільненої дії — це поєднання діабету з надлишковою масою тіла? Як боротися з ожирінням?

— Необхідно контролювати вагу тіла з перших місяців життя дитини.

— До року і стежать, а ось далі...

А далі ожирінню дитини активно сприяє мережа фаст-фудів, де малюкам батьки купують висококалорійні продукти в яскравих обгортках. Наприклад, вміст вуглеводів у чіпсах вище, ніж у цукрі. Ці зайві калорії виснажують підшлункову і відкладаються у підшкірній жировій клітковині.

Нині основну увагу звертають навіть не так на саму вагу тіла, як на об’єм талії. Кожний зайвий сантиметр — це чинник ризику.

— Який має бути об’єм талії?

— Залежно від віку і статі. Не більш як 102 сантиметри в чоловіків, і 92 — в жінок.

— З якого віку дітям усе-таки можна давати шоколад, чіпси?

— Якщо в дитини немає спадкової схильності до діабету, вона активна фізично, то все можна їсти, але це «все» має бути збалансованим. Треба переконати дитину, що є продукти кращі для вживання і потрібніші для її організму, ніж цукерки, гамбургери та чіпси.

— Люди, які вже серйозно хворі і вживають інсулін, нарікають на вітчизняні ліки. Правда, що наш інсулін гірший від свого зарубіжного аналога?

— З понад мільйона хворих на діабет, які в нас зареєстровані, приблизно 150 тисяч щоденно потребують ін’єкцій інсуліну. Забезпечити їх цим препаратом — одне з першочергових завдань програми «Цукровий діабет». І, звичайно, там є рядок: забезпечення вітчизняним інсуліном. В Україні налагоджено його випуск на двох підприємствах. Це ЗАТ «Індар» і ВАТ «Фармак». Тому нині інсулінова проблема, на щастя, вирішена. І кожний із тих 150 тисяч хворих практично повністю забезпечений інсуліном згідно із заявками їхніх лікарів — районного і обласного рівнів. Тобто вітчизняним інсуліном сьогодні послуговуються майже 80 відсотків хворих, а решта 20 — це ті, хто з різних причин (переважно через алергічні реакції) застосовує імпортний інсулін. Має значення не сам вид інсуліну, а те, наскільки ретельно хворий дотримується призначень лікаря. Виконання комплексної програми «Цукровий діабет» дало змогу зменшити кількість ускладнень цієї недуги (ампутацій ніг, сліпоти, ниркової недостатності), зменшити первинну інвалідність і смертність від діабету.