Наша сімя в грудні вирішила встановити у квартирі лічильники на гарячу та холодну воду. Домовилися попередньо зі слюсарем, написали до жеку заяву, і майстер виконав свою роботу. Здавалося б, які ще можуть бути проблеми?! Але зясувалося, що саме тепер усе тільки й починається.

Спочатку треба написати до жеку ще одну заяву про те, що з такого-то моменту у квартирі вже «стоять» лічильники. Ну, це зрозуміло, адже бухгалтерія має належним чином відреагувати на те, що я вже не зобовязана платити «за того хлопця». З такою заявою і пішла до жеку №418 Дніпровського району. Але, прийшовши за звичною адресою на вул. Тичини, була «приємно» здивована тим, що наш жек одержав нову прописку на вул. Шумського, зовсім в іншому мікрорайоні, куди й автобуси не ходять. Виявляється, турбота про людей полягає в тому, щоб зєднати два жеки в одному приміщенні: і йти далеко, і черги вдвічі довші!

Коли за півгодини дісталася нового приміщення жеку, мені сказали, що майстер, якому я повинна віддати заяву, на сесії. Щоправда, її колега «з іншої дільниці» змилостивилася і видала мені квитанцію «на оплату опломбування». За тиждень прийшла вже з корінцем про оплату і заявою. Але зясувалося, що заяву треба писати «за спеціально встановленим зразком». Переписала. Знову викликала слюсаря, він опломбував лічильники. Потім помчала до майстра, опісля до бухгалтерії: за розясненнями, за якими тарифами платити, і до начальника жеку поставити печатку на договір «про проведення розрахунків за показаннями квартирних приладів». Але знову «вчинила неправильно»: прийшла в «неприйомний день». І майстер «любязно» нагадала про це. Але я зовсім не потребую особливого «прийому». Адже потрібно всього лише повідомити про опломбування лічильників. Щоправда, коли я трохи розсерджено сказала, що вже була в гостях у жеку двічі, мене все-таки прийняли. Утім порадували, що облік за лічильником вестимуть тільки... з березня.

Київ.