В Україні відкрито близько 8 тисяч родовищ, в яких є понад 90 видів корисних копалин. Це практично вся мінеральна сировина для сталого функціонування та розвитку вітчизняної економіки. За кількістю та якістю родовищ корисних копалин наша країна посідає перше місце в Європі. А за їх запасами та видобутком — одне з провідних місць серед країн світу, — стверджує Міністерство охорони навколишнього природного середовища України.

Спеціальним дозволам — відкритість і прозорість

Торік Державна геологічна служба України — урядовий орган у складі Мінприроди завершила регіональні геологічні дослідження і виконання державного замовлення з виявлення нових запасів корисних копалин. У свою чергу міністерство з серпня 2006 року посилило увагу до сфери надрокористування та проблем охорони надр. З усіх 381 спеціальних дозволів, наданих минулого року на користування надрами, за останні п’ять місяців було видано 277, що додало до держбюджету близько 79 млн. гривень, або 67 відсотків усіх надходжень у 2006 році. А всього за минулий рік за надання дозволів було отримано майже 118 млн. гривень, що у 55 разів більше, ніж у 2005 році.

Міністр охорони навколишнього природного середовища України Василь Джарти каже: «Сьогодні Мінприроди працює над тим, щоб зробити процес надання спеціальних дозволів на користування надрами ще більш відкритим і прозорим, і впевнене, що раціональне надрокористування має бути економічно ефективним як одна зі складових національної безпеки».

А плата за використану прісну воду не справляється

Проте Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи вважає чинну систему оплати за надра недосконалою. Розглядаючи наприкінці минулого року на одному із засідань проект закону про внесення змін до Кодексу України про надра, члени комітету констатували: законопроект передбачає внесення змін до чинного Кодексу про надра, зокрема щодо надання повноважень з визначення нормативної плати за користування надрами та порядку її справляння і встановлення пільг на оплату за користування надрами виключно законами України. Ним рекомендувалося уряду розробити та внести до Верховної Ради законопроекти щодо збільшення нормативів плати за користування надрами, а також справляння акцизного збору за окремі види мінеральної сировини, що видобувається з родовищ із відносно кращими гірничо-геологічними і економічно-географічними характеристиками, при одержанні користувачем надр наднормативного прибутку. При цьому мають бути застосовані еколого-економічні розрахунки по кожному з таких родовищ.

Однак, обговорюючи законопроект, члени комітету зазначали, що базові нормативи плати за користування надрами і видобуток корисних копалин з 2004 затверджуються окремими додатками до законів про щорічні Держбюджети. Водночас статтею 29 кодексу від плати за користування надрами звільнено окремі категорії користувачів, передбачено можливість надання декотрим з них інших пільг «відповідно до законодавства України».

До чого призвела ця поблажлива стаття кодексу? Користуючись цією нормою, Кабінет Міністрів своїми нормативними актами може надавати пільги окремим користувачам, звільняючи від плати за користування надрами. А це, на думку народних депутатів, призводить до безгосподарності й безвідповідального використання стратегічних сировинних природних ресурсів держави.

Приміром, зазначалося на засіданні комітету, відома компанія «Кока-Кола», яка використовує безцінну прісну підземну воду з комерційною метою, мабуть, з чиєїсь доброї ласки не платить за неї. А викачує вона з надр за рік не мало не багато — 3 000 000 декалітрів прісної води. І це — не поодинокий випадок.

Розглянутий Комітетом з питань екологічної політики і природокористування законопроект про внесення змін до Кодексу України про надра обговорювався на пленарному засіданні Верховної Ради і через розбіжність думок і пропозицій, посилання на відсутність Податкового кодексу не був схвалений. А зміни чи навіть новий Кодекс про надра потрібний, вважають члени цього комітету. Він має врегулювати всі наявні прикрі чи свідомо закладені неузгодженості, у тому числі передбачити зміну нормативних актів щодо справляння акцизного збору на видобуток мінеральної сировини з найкращих родовищ.

Отож, вітчизняні надра чекають належної оцінки своїх багатств і розумного використання їх на базі вдосконаленого законодавства.