Володимир Іванович у Верховній Раді депутат-
«новачок». Працює лише кілька місяців. Але для себе визначив головну складову діяльності — систематичний діалог з людьми. І річ навіть не в тому, що представникові Партії регіонів (лідера за підсумками виборів в області) треба не розчарувати своїх виборців. Радитися з людьми — стиль Володимира Івановича.На черговий особистий прийом до народного обранця записалося майже двадцять осіб. Перша
«прохачка» — Євгенія Трохимівна Касьянова, учасниця війни, самотня жінка. Уже кілька років не може добитися встановлення телефону:—
На нашій вулиці телефонізовано всі будинки, крім мого. Зверталася до «Укртелекому», кажуть — гроші треба заплатити, й чималі. Звідки їх узяти? А без телефону важко. Як «швидку» викликати?—
Думаю, вашу проблему вирішимо, — відповідає Володимир Іванович. — Зараз підготуємо звернення до начальника миколаївської дирекції «Укртелекому». Зрештою, особисто поговорю з ним. Усе, що вам належить за законом, буде зроблено.Наступні відвідувачки налаштовані войовничо. Світлана Маркіна й Алла Цвєтова пропрацювали в проектній організації по 40 років. Жінки дізналися, що з прийняттям бюджету на 2007 рік буде зроблено перерахунок їхніх пенсій. Нібито, їх буде зменшено. Невже?
Володимир Іванович заспокоїв пенсіонерок і пообіцяв у всьому досконально розібратися. До речі, через кілька днів я зайшла до громадської приймальні для того, щоб з
’ясувати, чи розв’язано питання. Виявилося, паніка була даремна. Як пояснила у своїй відповіді народному депутатові керівник обласного відділення Пенсійного фонду Наталя Єфремова, чинність законів стосовно цієї категорії пенсіонерів не припинено, права їх ні в чому не ущемлені.А от проблему, з якою прийшов Петро Іванович Журавецький, можна вирішити тільки на загальнодержавному рівні. Крах Чорноморського суднобудівного заводу
— біль кількох тисяч корабелів. Петро Іванович звернувся від імені 103 працівників ВАТ «Меридіан», підприємства, що входить до складу холдингу «Чорноморський суднобудівний завод». Журавецькому, як й іншим суднобудівникам, господарі не виплачували зарплату. Тільки йому заборгували 5,5 тисячі гривень. А якщо підсумувати всі борги, вийде майже один мільйон!—
Залякуванням і обманом людей змусили написати заяви про звільнення, — розповідає Петро Іванович. — Тоді обіцяли борги виплатити. Поки що не отримано жодної копійки. А кваліфіковані досвідчені корабели змушені шукати роботу.Володимир Іванович добре знайомий із проблемами колишнього флагмана вітчизняного суднобудування. Невдала приватизація і недобросовісні господарі призвели до цілковитої зупинки підприємства.
—
На жаль, — пояснює народний депутат, — є люди, для котрих закони не писані. Такі, як власники підприємства брати Чуркіни. Сьогодні завершуються позови стосовно «ЧСЗ» у судах різних інстанцій. І сподіваємося, рішення будуть прийняті, виходячи з державних інтересів. Насамперед буде виплачено борги із зарплати. Розв’язує питання стосовно «ЧСЗ» мій колега Микола Круглов.Цього дня на прийомі побувало чимало різних людей із проблемами від особистих до глобальних. Так, пенсіонер Іван Давлинський поцікавився у Володимира Івановича його баченням відносин з Росією.
—
Головний плюс нинішньої політики держави — нормалізація цих відносин, — заявив народний депутат, член комісії з питань європейської інтеграції. — Не можна рвати по живому те, що створювалося століттями. Українська вітчизняна продукція поки ще не конкурентоспроможна на європейському ринку, — продовжує Володимир Фалько. — Подивіться, тільки-но з якихось причин порушуються торгово-економічні зв’язки з Росією або країнами СНД, у галузях промисловості України настає криза (енергетична, газова, м’ясна, молочна тощо). Тому порятунок для вітчизняного товаровиробника на даний момент — ринок єдиного економічного простору. Але і російські компанії не повинні поводитися вседозволено, як «ведмідь у посудній крамниці». Вони зобов’язані зважати на державні інтереси України, не кидаючи напризволяще після приватизації соціальні об’єкти. На жаль, і Миколаївський регіон зіткався з такими проблемами. І, звичайно, необхідний якнайшвидший вступ України до СОТ, щоб піти від одновекторної економічної та енергетичної залежності.За час роботи народним депутатом Володимир Іванович побував у всіх районах 127-го і 129-го виборчих округів. Депутати-
«регіонали» у такий спосіб закріпили між собою округи, щоб не втрачати зв’язку з виборцями. Із заявами, скаргами і пропозиціями до народного обранця звернулися майже 1300 осіб. Найчастіше просять сприяння в газифікації населених пунктів, ремонті шкіл, Будинків культури, сільських доріг, систем водопостачання. Багато звернень із приводу невиконання судових рішень, порушення земельних і майнових прав, пенсійного забезпечення. Більшість із цих питань могла б розв’язати місцева влада. Але, зневірившись, люди йдуть до народного депутата. Й ідуть зі сподіванням, що їм допоможуть. «Я вам вірю», — слова, що часто звучать наприкінці кожного прийому. Для Володимира Фалька слова ці — і довіра, і оцінка роботи.Миколаїв.
Фото автора.
