А «хлопчик» взагалі був?

Десять днів тому у ЗМІ з’явилося повідомлення, що народному депутату Петру Порошенку, котрий прибув з приватним візитом до Санкт-Петербурга, начебто повідомили, що його оголошено персоною нон-грата, у зв’язку з чим в’їзд до країни заборонено. Сам він мовчав упродовж тижня, а потім у «Свободі слова» заявив, що в РФ його не пустили з політичних міркувань.

Незабаром «Экономические известия», з посиланням на деякі джерела, повідомили про начебто наявний список українських політиків, яких Росія хотіла б оголосити персонами нон-грата, включно з екс-міністром закордонних справ України Борисом Тарасюком і нинішнім в. о. міністра Володимиром Огризком. Услід і сам Порошенко заявив, що має «неофіційну інформацію про те, що, крім нього, у цьому «сценарії» може застосовуватися перелік кількох десятків прізвищ українських політиків».

Шоу на цю тему ми спостерігаємо вже впродовж двох тижнів. ЗМІ навперебій лають мстиву Росію, котра, порушуючи міжнародні правила, скривдила політика Петра Порошенка й хоче надалі кривдити таких само впливових, як він. Утім сам Порошенко, за його словами, не тримає зла й певен, що вже незабаром перетне кордон РФ. Тож списи навколо теми «пускати — не пускати» цілком серйозно ламали кілька десятків політиків і експертів. Та так, що часом здавалося, ніби «холодна війна» з сусідами — чи не найсерйозніша проблема українського суспільства.

Але хоч як дивно, чомусь жоден з учасників дискусій не спіткнувся на застереженнях «начебто», «хотіла б», «можливо», котрі автори постійно вживають у цьому зв’язку. Тим часом від існування списків небажаних у Росії політиків «відхрещуються» ті, хто начебто має до них стосунок, передовсім Костянтин Затулін з його інститутом країн СНД. Не коментував інциденту Генеральний консул України в Санкт-Петербурзі. Та й сам Порошенко, за його словами, не став чекати пояснень від прикордонників, приїзду консула України і за кілька хвилин, як він заявив у «Свободі слова», залишив аеропорт. То, як кажуть у таких випадках: чи був «хлопчик» узагалі?

Коли спостерігати за розвитком подій, то постає низка запитань. Приміром, з якого дива Порошенко, котрого начебто не пустили до РФ, вважає, що його справа політична? Адже він намагався перетнути кордон не як народний депутат, а як приватна особа та підприємець. Бо хіба народні депутати України вже мають право наймати за державний кошт літаки для приватних поїздок? З другого боку, що там у нас з розмежуванням влади та бізнесу, котре він сам так палко свого часу декларував, запевняючи суспільство, що й капітали його не йому належать, а добра — мало не як кіт наплакав?

Тим часом джерело, котре зі зрозумілих причин не бажає бути названим, щодо зойків про небажаність відвідування Порошенка РФ запевняє, що поблема — в його бізнесі. Та й колишня соратниця з лав демократичних сил Юлія Тимошенко, коментуючи подію, сказала, що «справа не в політиці, а в карамельках». На що Порошенко, заявивши, що вважає це жартом, гідно відреагував: «Стверджувати таке — однаково, що вважати, ніби причиною порушення кримінальних справ проти Тимошенко в Росії були не політичні підстави, а торгівля газом».