Перед очима дотепер стоїть недавня моторошна картина плачучих дворняжок, чарівної Мілки і її подружки Бєлки. Вони вмирали на очах у двору будинку, де я живу — в дітей, бабусь, молодих мам. Собаки вмирали в конвульсіях від отрути, яку їм згодували недобрі люди. «За що, що зробили ми вам, чим скривдили ми вас, люди, ми так любили вас», — здавалося саме це і можна було прочитати в їхніх очах.
Мілка і Бєлка прибилися до двору кілька років тому маленькими цуценятами — їх моментально полюбила дітвора, яка вмовила дорослих зробити собакам щеплення, спорудити їм будочки, притягли з дому миски для їжі. Росли собаки, підростали й діти. Мілка і Бєлка були чудовими собаками — ласкавими, грайливими. Кілька разів їх забирала служба з відлову собак. Наталя Ядовина, що живе в сусідньому під’їзді, яка і взяла на себе всі турботи з утримання собак, викупила їх. У притулку для тварин їм зробили стерилізацію, у собак з’явилися ошийники. Одним словом, люди прийняли їх у свою людську родину. Але так думали собаки. На жаль, сім’я виявилася зграєю, що й знищила добрих і довірливих, котрі не хотіли бути злими і жорстокими.
Мілку і Бєлку отруїли. Дотепер, вражені віроломством дорослих, що отруїли собак, плачуть діти, задаючи дорослим недитячі питання про жорстокість.
Випадок, про який я розповів, не одиничний. В Одеському союзі захисту тварин назвуть дати, адреси масових убивств собак і кішок. Невідомі тільки прізвища вбивць. У ніч на 29 листопада й у ніч на 3 грудня в Приморському районі було отруєно 27 собак. Собак винищували у дворах будинків 8 і 10 по вулиці Сонячній, на вулиці Черняхівського, у провулках Світлий, Економічний, на іподромі, у дворах будинків 47 і 51 на Фонтанській дорозі, вулицях Армійській, Сегедській, Адміральському проспекті.
Вулицями Одеси роз’їжджає машина з будкою, в яку кидають собак і кішок, що мали нещастя потрапити на очі похоронній собачій команді.
Заступник голови державної адміністрації Одеської області Микола Сердюк, дуже розсерджений тим, що йому, такому можновладному чиновнику, доводиться вирішувати питання, пов’язані з проблемою бродячих собак, дав рекомендації комунальним службам про початок відстрілу тварин. Не виключено, що запопадливі чиновники вже почали виконувати цю пораду, сприйняту як керівна вказівка. Аналогічної позиції на масове знищення вуличних собак дотримується й одеська міська рада.
Представникам міської влади вже двічі довелося відповідати захисникам тварин під час обговорення проекту «Правил утримання тварин у місті Одеса». До речі, у цьому документі говориться, що головною метою правил є захист тварин від жорстокого поводження. Якщо масове полювання на собак, що розгорнулося в Одесі, не є жорстоким поводженням з тваринами, то що тоді в розумінні чиновників міськради є жорстокістю?
Кількість бездомних тварин на вулицях Одеси — цифра невідома нікому. Те, що вони вже стали дійсною проблемою для міста, — факт, який не викликає абсолютно ніякого сумніву. Йдеться про методи вирішення проблеми. Собаки — не біологічне сміття, і вони мають право на існування, коли вже з’явилися на світ. І не куля, не отрута, не петля-зашморг, а жалість, гуманність повинні рухати тими, хто із службового обов’язку зобов’язаний вирішувати цю проблему.
Вилов одного собаки, за оцінками фахівців, обходиться в 5 доларів. Тобто, якщо комунальники відрапортували, що знищили 20 тисяч бездомних собак, то ними було витрачено 500 тисяч гривень з міського бюджету. Перевірити статистику знищення тварин, на жаль, неможливо і нереально, як неможливо і перевірити цільове використання бюджетних коштів.
Але от офіційна інформація — в Харкові, а він за чисельністю населення перевершує Одесу, протягом п’яти років служба вилову тварин не функціонувала через відсутність фінансування. І кількість бездомних собак за п’ять років не збільшилася, вона залишилася на колишньому рівні. Цей факт цілком підтверджує висновки вчених-біологів — чим більше собак відстрілюють, тим швидше вони розмножуються, і в кінцевому підсумку, їхня кількість збільшується.
Чисельність бездомних собак регулюється не рішеннями сесій міської ради і вказівками заступника губернатора області, а боротьбою за існування.
Є медична статистика, яка захищає бездомних собачок — тільки 30 відсотків покусаних людей заявили, що вони стали жертвою бездомних і безпритульних собак. 70 відсотків людей покусали собаки, які мають хазяїв.
Ну а тим, хто віддає накази на розстріли собак і санкціонує масові вбивства, раджу звернутися в санітарно-епідеміологічні служби. Там, де зникають бездомні собаки, з підвалів виповзають хвостаті тварини — пацюки, що стають біологічними терористами і нападають на людей.
А бездомні собаки — вони є і санітарами великих міст — поїдають відходи, викинуту їжу, знищують гризунів. Агресію дворові собаки виявляють тільки у випадку хвороби чи агресії стосовно них людини.
Масові відстріли, масове полювання на бездомних собак — це свідчення цілковитого невміння і небажання влади виконувати вимоги українського законодавства. Змушений у черговий раз для чиновників процитувати закон, про існування якого вони, ймовірно, не знають. Це — Закон «Про захист тварин від жорстокого поводження». У ньому сформульовано, що тварин можна присипляти тільки в спеціально відведених місцях і способами, від яких вони не будуть страждати. Після вилову бездомних собак потрібно поміщати в пункт тривалого утримання на 5 днів, відкіля бажаючі можуть забрати їх додому.
І не можу не нагадати керівникам комунальних служб Одеси про один документ. Як відомо, існує спеціальне рішення, не скасоване, зауважу, рішення виконавчого комітету Одеської міської ради в частині вигулу собак бійцівської породи. У цьому рішенні визначено і перелік цих порід. Мова йде про те, що ці собаки не мають права з’являтися на вулиці без намордника, ошийника, що вони повинні вигулюватися на повідцях і в спеціально відведених місцях. Чи виконується це рішення міської влади? Щоб відповісти на це питання, досить пройти алеями парку Шевченка, де такі бійці почувають себе дуже вільно — нападають на людей, заганяють на лавки старих і дітей.
Чи не тому влада боїться виконувати  власні рішення, що власники дорогих бійцівських собак, як правило, люди не бідні і не скаржаться на товщину свого гаманця.
Одеса.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО