Вірус бідності, судячи з редакційної пошти, закрався у багато сімей поліських районів Рівненщини. Причина, пишуть люди,
— безробіття, неможливість знайти роботу. А тому чимало сімей виживають за рахунок так званих «дитячих» грошей та допомоги з безробіття.—
Я додав би ще, що пощастило тим сім’ям, які одержують допомогу на дітей та живуть при батьках-пенсіонерах, у яких стабільні доходи у вигляді пенсій, — каже Карасинський сільський голова Микола Шкодич із Сарненського району, якого я ознайомила з листом його односельчанки Ольги Яковець.Зрештою, про сам лист. Жінка бідкається, що комісія при Сарненській райдержадміністрації відмовила її малозабезпеченій сім
’ї у призначенні державної соціальної допомоги.—
Чому мені відмовлено? — обурюється авторка листа. — Я ніде не працюю, бо у мене двоє малюків, а одна дитина віком до трьох років. І чоловік теж безробітний, отримує 120 гривень допомоги в центрі зайнятості. 8 гривень 40 копійок «гробових» (село Карасин Сарненського району віднесене до таких, що зазнали впливу аварії на ЧАЕС. — Авт.), 120 чоловікових гривень та виплати на дитину — оце й увесь наш сімейний бюджет, на який ледве зводимо кінці з кінцями. У нас немає земельного паю, лише тридцять соток землі. Живемо у свекрушиній хаті — у двох маленьких кімнатках семеро людей. Я зверталась до заступника голови Сарненської РДА та у «райсобез», де сказали, що мій чоловік може двох дітей прогодувати. Звичайно, може, якби була робота. Але її немає.Це підтвердив і Карасинський сільський голова Микола Шкодич:
—
У місцевому СПП «Світанок» працює з десяток людей, а в Руднянське лісництво не пробитись. Бо і в сусідньому селі безробітних чимало. Люди виживають за рахунок того, що виїжджають в інші регіони на сезонні роботи, влітку — з лісу, а також підсобного господарства. Щоправда, цими днями до мене звертались селяни із запитанням, де можна здати свиней. Для нас це, як і здати лишки вирощеного на городах, — проблема з проблем, бо ми далеко від Рівного, де можна збути це на ринках. Було б якесь невеличке переробне підприємство, мали б люди роботу і кошти за здану сільгосппродукцію. То й не бідували б.—
Справді, а чи не краще і вигідніше з огляду на місцеві умови створити якісь невеличкі переробні та заготівельні підприємства (скажімо, із заморожування лісних ягід) у поліських селах? Були б робочі місця, люди мали б роботу, самі заробляли на себе та свої сім’ї, а тому не чекали б на допомогу держави, — поцікавилась у голови Рівненської ОДА Віктора Матчука.—
Але під час зустрічей з населенням згаданих районів мені ніхто із них не поставив такого запитання, — сказав керівник Рівненщини, наголошуючи на тому, що його відповідь не сподобається. — Запитуючи у людей: «А що вам потрібно?», сподівався одержати відповідь: «Роботу». Замість того чув інше: «Щоб на дітей платили вчасно».Віктор Матчук навів, зокрема, приклад по Рокитнівському району, де будується новий завод. Попри те, що в районі чимало безробітних, на будову було важко знайти робітників. У сезон заготівлі грибів та журавлини дехто віддав перевагу цим заняттям, ніж постійній роботі та заробітку.
Звичайно, пільги держави декого
«розхолоджують». Дехто реєструється у центрі зайнятості не для того, щоб знайти роботу, а одержати довідку, без якої годі сподіватись на призначення державної соціальної допомоги. Однак усіх під одну гребінку не варто стригти. Адже більшість хочуть працевлаштуватись, як, скажімо, чоловік авторки листа Ольги Яковець. Це підтверджує і Карасинський сільський голова Микола Шкодич. Він вважає, що ця сім’я малозабезпечена, потребує допомоги.Я далека від того, щоб комісію при Сарненській РДА, яка свого часу відмовила О. Яковець у призначенні державної соціальної допомоги, звинувачувати у черствості. За обмеженого фінансування мусять вибирати найбідніших, адже у тому-таки селі Карасин тридцять багатодітних (читайте
«малозабезпечених». — Авт.) сімей. Головне управління праці та соціального захисту населення Рівненської ОДА витребувало документи звернення О. Яковець, ретельно вивчило їх і рекомендувало районному управлінню повторно розглянути це питання. Згодом Головне управління повідомило, що «згаданій малозабезпеченій сім’ї призначена державна соціальна допомога на період з 1.05.2006 по 31.10.2006 року в розмірі 270 гривень 76 копійок щомісячно. Виплата її за цей період буде проведена на підставі разового доручення у разі надходження необхідного фінансування». Це питання взяла на контроль заступник начальника Головного управління праці та соціального захисту населення РДА Світлана Косянчук.З питання необхідності підтримки державою створення робочих місць у поліських селах хочеться подискутувати з керівником області. Нехай влада створює виробництва, а законодавством передбачені механізми, як примусити людину працювати, заробляти на себе та свою сім
’ю. А не звертатись до держави із простягнутою рукою. Скажімо, пропонують безробітному кілька разів роботу, а він відмовляється. У такому випадку йому з чистою совістю можна відмовити і у виплаті допомоги з безробіття, а також у допомогах на його малозабезпечену сім’ю, яка вважається такою через його небажання працювати.Рівненська область.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.
