Проект новий, масштабний і з претензією на амбіції. У зв’язку з перспективою входження України до СОТ транспортування вантажів територією нашої держави може вийти на зовсім інший якісний рівень. За оцінками експертів, у найближчі три-чотири роки обсяги перевезень через вітчизняні транспортні інфраструктури можуть збільшитися до 65—75 мільйонів тонн. І це абсолютно природно, адже Україна — своєрідна буферна зона між Сходом і Заходом. Не використати такий потенціал — собі дорожче.

Для того, щоб упоратися з прогнозованим збільшенням вантажопотоків, треба буде розширити пропускну спроможність транспортних вузлів України. Нині працюючі порти і термінали будуть просто не в змозі прийняти «все флаги в гости к нам». Але, за словами представника «Укрморпорту» Василя Марченка, не має сенсу вести розмову про будівництво нового глибоководного порту. Набагато вигідніше реконструювати вже наявний транспортний вузол, яким є Дніпро-Буг.

Інші транспортні центри країни, на переконання розробників проекту, менш перспективні й тому не витримають конкуренції з Миколаївсько-Херсонським регіоном. Так, приміром, Крим — рекреаційна зона, тому перевалка вантажів і прохід великотоннажних судів тут неможливі. Азовський регіон не підходить через мілководдя. Одеські порти розширювати просто нікуди.

На цьому тлі переваги Бузько-Дніпровсько-лиманського каналу найбільш очевидні. Про них під час обговорення перспектив розвитку цього «коридору» розповів директор ДП «Дельта-лоцман» Віктор Бездольний. По-перше, Дніпро-Бузький транспортний вузол розміщується на перетині автомобільних і залізничних шляхів експортно-імпортних і транзитних вантажопотоків. Саме цей район є морськими воротами для українських і білоруських підприємств промислового комплексу, що розташовані в басейні Дніпра. Крім того, Дніпро-Бузький транспортний вузол перебуває в закритій і захищеній акваторії, має розвинутий портовий комплекс державного і недержавного секторів економіки. Зрештою, вигідне географічне становище дасть змогу створити спеціалізовані портові комплекси поблизу чинних транспортних інфраструктур.

Ці чинники сприятливі для підвищення пропускної спроможності портів, збільшення обсягів робіт і послуг, створення нових робочих місць, поліпшення рівня життя населення.

Але для того, щоб усі ці райдужні проекти не залишилися тільки в розмовах людей зацікавлених, потрібно виконати серйозний обсяг робіт. Насамперед поглибити канал. До 2009 року, за розрахунками фахівців, канал можна розчистити до 12,5 метра, а до 2012-го — до 14,5 метра. Для цього буде потрібно підняти 30 мільйонів кубометрів ґрунту. Роботи оцінюють у 200 мільйонів доларів. Потрібно також поглиблювати акваторію більшості портів, якірні стоянки і підвідні канали.

Уже сьогодні, як повідомив начальник Миколаївського морського торгового порту Олексій Безсонов, білоруські партнери у разі поглиблення БДЛК до 12,5 метра готові цілком перевести експорт калійних добрив до Миколаєва. Із перспективних партнерів — власники кузбаських вугільних резервів, які можуть відправляти через чорноморські порти десять мільйонів тонн вугілля і володіють запасами сировини на 400 років. Інтерес українських металургів виражається в експорті до 7,5 мільйона тонн металу на рік.

А голова спостережної ради приватного термінала «НІКА-ТЕРА» Роман Данькевич вважає, що Миколаїв має незаперечні логістичні переваги при транспортуванні вантажів на Індокитай (Індія, Малайзія, Таїланд, В’єтнам). Для цих суднових партій достатньо глибин у 12,5 метра.

Звісно, найголовніше і споконвічне питання, де знайти сотні мільйонів доларів для реалізації накреслених планів? Як вважають учасники обговорення проекту, найоптимальнішим варіантом могла б стати консолідація засобів державних структур і часток інвесторів — усіх тих, хто зацікавлений у збільшенні вантажопотоків і розвитку БДЛК.

Як вважає народний депутат України Микола Круглов, для успішної реалізації проекту потрібна цілісна державна концепція розвитку морських портів. До того ж необхідні політична воля держави, розуміння проблеми на рівні Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради. Микола Петрович запропонував провести виїзну колегію Міністерства транспорту, рішення якої стали б основою для постанови Кабінету Міністрів. І тоді транспортному вузлу бути!

Миколаїв.