«Обіймись, Україно!

Закликає нас рідная мати.

Обіймись, Україно!

Нам шепочуть у полі доспілі жита.

Обіймись, Україно!

Це зовуть із безсмертя полеглі солдати.

Це голос мільйонів, наш поклик життя!»

Такий проникливо-закличний перший куплет пісні «Обіймись, Україно» на слова Олександра Карпенка і музику Леоніда Попернацького, що останнім часом часто звучить у різних передачах Українського радіо.

І ось визрів цікавий задум провести Всеукраїнський міжнаціональний фестиваль мистецтв під однойменною з піснею назвою. Герой України, лауреат Національної премії України ім. Т. Г. Шевченка, голова Національної музичної спілки, академік Анатолій Авдієвський, голова Всеукраїнського міжнаціонального союзу «Обіймись, Україно!», кандидат економічних наук, поет-пісняр Олександр Карпенко і президент асоціації діячів естрадного мистецтва, заслужений діяч мистецтв України Віктор Герасимов у вересні 2006 року надіслали листа Премєр-міністрові України Віктору Януковичу, в якому виклали свою пропозицію започаткувати таку всеукраїнську високомистецьку акцію. Вона, на думку авторів, стала б знаковою для суспільства, продемонструвала усьому світові монолітність і високе моральне здоровя нашого народу, його згуртованість навколо нинішнього авангарду країни.

Підписанти пропонували залучити до цієї масової акції кращих представників національних культур із усіх регіонів країни. Провести в її рамках конкурси виконавців у академічному, фольклорному, естрадному жанрах і кілька великих заключних концертів у Національному палаці мистецтв «Україна», найбільших концертних залах міст Донецька і Львова, Харкова і Сімферополя, Чернігова і Одеси, Дніпропетровська і Луганська.

Автори листа просили підтримати їхню ініціативу, дати певні доручення відповідним міністерствам і відомствам з тим, щоб започаткувати цей фестиваль уже нинішнього року. І це, мабуть, було реально й можливо. За часом. Бо листа вони підписали ще 26 вересня минулого року. Та невдовзі на адресу Асоціації діячів естрадного мистецтва надійшла відповідь, адресована одному О. Карпенкові. З Міністерства культури і туризму. І за підписом не його перших керівників, а трохи нижчого рівня департаменту мистецтва і регіональної політики. Директор В. Бачинський подякував одному Олександру Федоровичу «за високу громадянську позицію, небайдуже ставлення до проблем культури» і повідомив про те, що його пропозиції надіслано на опрацювання та фахового висновку (!)... до Українського центру культурних досліджень.

А що Мінкультури і туризму, має намір усунутися від неї? Ні. Воно «...готове в межах своєї компетенції надати організаційно-методичну допомогу в проведенні фестивалю «Обіймись, Україно!» А якщо готове надати хоч таку допомогу, то навіщо чекати якихось висновків, коли автори, не рядові митці, самі мають чітку концепцію акції?

Та у жовтні минулого року той самий В. Бачинський надіслав авторам листа нову відповідь, у якій йшлося: «Оскільки планом роботи міністерства на 2006 рік зазначений захід не передбачено, МКТ готове надати фестивалю організаційно-методичну допомогу».

Вибачте, пане Бачинський, про який план роботи може йтися, коли автори надіслали свою пропозицію наприкінці вересня? Хоча, скажімо, у грудні за бажання вже можна було провести перший фестиваль. За бажання і зацікавленості вашого міністерства.

Тож у грудні минулого року ініціатори акції пишуть нового листа Премєр-міністру України. В ньому запевняють В. Януковича, що, у разі підтримки їхньої ідеї, Всеукраїнський міжнаціональний фестиваль мистецтв «Обіймись, Україно!» проводитиметься під гаслами «Під патронатом Президента України Віктора Ющенка» та «За підтримки Премєр-міністра України Віктора Януковича».

На нього чомусь лише одному з авторів листа В. Герасимову відповів уже заступник міністра культури і туризму Т. Кохан. У відповіді сказано, що вона підготовлена чомусь на доручення не віце-премєр-міністра з гуманітарних питань, а секретаріату Кабміну. Але тут все-таки зажевріла надія: «Для розгляду в установленому порядку пропозиції щодо внесення фестивалю до плану роботи МКТ на 2007 рік Вам необхідно надіслати пакет документів, що стосується підготовки та проведення зазначеної акції (положення або концепцію, проект робочого кошторису витрат, план проведення, перелік мистецьких колективів тощо).

Ми негайно надіслали весь пакет документів,запевняє О. Карпенко. Тепер у нас зявилася надія на те, що нове керівництво Мінкультури і туризму підтримає цю вкрай актуальну і потрібну акцію з консолідації суспільства, патріотичного виховання молоді тощо. Чекатимемо нової відповіді.

Мабуть, вона надійде. Повинні бути і всебічна підтримка, і допомога під час проведення акції. Але залишається незрозумілим, чому жодного слова у відповідь Олександр Федорович не отримав з приводу фестивалю від Президента?

Отже, завершити цю публікацію хочу словами третього куплету з пісні «Обіймись, Україно!»

«Обіймись, Україно!

Кличуть піснею Крим і Карпати.

Обіймись, Україно!

Нас вітають безкраї донецькі степи.

Обіймись, Україно!

Тільки разом ми зможемо все подолати. Братайся, народе!

Єднаймось, брати!»

І побажанням Міністерству культури і туризму та секретаріату Президента України. Чи не слід було їх керівникам доручити своїм працівникам, які розглядали листи ініціаторів фестивалю, уважніше вчитатися у текст цієї пісні-гімну, яку теж було надіслано разом із листом?

Від редакції. Редакція «Голосу України» всіляко підтримує ініціативу проведення цього фестивалю. І, у разі його проведення, охоче виступить інформаційним спонсором усіх його мистецьких заходів. Мало того, у рамках фестивалю проведе свої конкурси серед солістів-вокалістів на кращу пісню, що відповідає темі фестивалю, вручить своїм лауреатам памятні призи, неодмінно розповість про них на сторінках газети.