«Дніпрошина» — позитивний виняток із правил

На найбільшому вітчизняному підприємстві хімічної промисловості ВАТ «Дніпрошина» закінчився міжнародний аудит. Дніпропетровські шинники одержали на майбутній трирічний період новий сертифікат, що підтверджує відповідність їхньої системи управління якістю вимогам міжнародного стандарту ІSO 9001:2000.

Перевірку проводила група міжнародних аудиторів на чолі з паном Герардом Пітером Корнеліусом Хазебруком (на знімку), директором представництва в Україні Нідерландської Організації Прикладних Наукових Досліджень і Сертифікації TNO Сеrtіfісаtіоn.

— Пане Хазебрук, як ви охарактеризуєте систему управління якістю на «Дніпрошині»?

— Якщо говорити про загальні враження, то можна сказати таке: випробуванням будь-якої системи управління, чи то буде менеджмент якості або система управління підприємством загалом, є часи змін. Це серйозна перевірка на міцність усього колективу, відповідальний період, коли особливо ясно видно слабкі місця в управлінні, коли навіть добре приховані від очей проблеми піднімаються на поверхню. На «Дніпрошині» таке випробування пройшли нинішнього року: серйозна реорганізація виробництва, реалізація програм з енергозбереження, освоєння нових видів устаткування і продукції. Виконання цих завдань повинно було продемонструвати реальну життєздатність системи управління якістю, створеної чотири роки тому на підприємстві відповідно до вимог міжнародного стандарту.

Тому нам було особливо цікаво подивитися, як проявить себе система менеджменту якості в будь-якій обстановці, навіть у складний для підприємства період розвитку. За підсумками відповідального іспиту із задоволенням хочу висловити своє захоплення побаченим, тим, що зробили, чого досягли фахівці, керівники «Дніпрошини». Вони не лише втримали у високому працездатному режимі свою систему управління, а й змогли її якісно вдосконалити. Якщо порівнювати із ситуацією, що була тут три роки тому, коли ми проводили перший сертифікаційний аудит, то наша група зафіксувала істотні поліпшення й у документальній частині системи міжнародної якості (СМЯ), і в фактичному її втіленні в заводських підрозділах.

— Що, на вашу думку, змінилося на підприємстві за цей період і що із зробленого і запропонованого шинниками може бути прикладом для інших?

— По-перше, на початку впровадження вимог ІSO 9001:2000 не всім були зрозумілі задачі і можливості системи менеджменту якості. Чотири роки тому, коли тут тільки починали цей шлях, упровадження СМЯ було метою і завданням лише безпосередньо для керівників «Дніпрошини», її генерального директора Віталія Вербаса, директора з технічного розвитку Олександра Смирнова, представника керівництва з якості. А зараз ця система — дітище і завоювання всього підприємства: і колективу загалом, і кожного робітника окремо. Приємно відзначити, що істотно змінилося саме відношення до роботи з документами і до роботи з вимог документів. Персонал уже звик до системної праці.

По-друге, основа будь-якої системи управління — і цієї зокрема — це надійний ланцюг взаємозалежних документованих процедур (стандартів підприємства, іншої його документації), котрий описує вимоги і порядок виконання тих чи інших робіт. Ми відзначаємо, що за перший сертифікаційний період процедури вдосконалилися, стали докладніші і зрозуміліші, робота, яку виконує персонал, відповідає встановленим вимогам. У цьому велика заслуга відділу систем менеджменту якості підприємства. «Дніпрошині» вдалося значно просунутися вперед на шляху до кращих світових зразків менеджменту.

— Ви відвідали багато великих українських підприємств. Яка, на ваш погляд, нині ситуація в нашій промисловості?

— Однозначної відповіді дати не можу, але труднощі є в багатьох підприємств. Пов’язано це насамперед із подорожчанням енергоносіїв, що спричиняє і фінансові, і технічні проблеми. Не всім трудовим колективам у цих умовах удалося зберегти систему якості у працездатному стані, що негативно позначається тепер на їхньому іміджі, на задоволенні споживачів, а отже, і на доходах самих підприємств.

Хочеться відзначити, що ефективність зробленого керівництвом «Дніпрошини» в галузі управління якістю дало змогу не лише вдосконалити роботу колективу, а й на весь голос говорити тепер про подальший розвиток діючої системи управління. Вже є певні перспективні плани і поточні напрацювання фахівців підприємства із впровадження інтегрованої системи управління, котра передбачає управління виробничою безпекою, охороною здоров’я та екологією відповідно до вимог міжнародних стандартів.

— Відомо, що в Нідерландах система менеджменту якості існує не один рік, там вона була налагоджена набагато раніше, ніж в Україні...

— Авжеж, щодо цього в Україні залишається ще широке поле діяльності. Якщо, наприклад, подивитися на те, скільки у вас промислових підприємств, зокрема великих, і який відсоток з них має сертифіковану і, головне, ефективну систему менеджменту якості, то, звичайно, порівнювати Україну з Нідерландами або з іншою європейською країною поки що не доводиться. В Україні, якщо підприємство має сертифікат відповідності вимогам міжнародного стандарту ІSO 9001:2000, це, швидше, не правило, а приємний із нього виняток. А в Нідерландах навпаки: виняток із стандарту, якщо якесь підприємство або організація не є сертифікованими.

Нідерланди — маленька країна, але кількість сертифікованих підприємств приблизно в 20 разів більша, ніж в Україні. Така само ситуація стосовно інших сусідів України, країн Східної Європи — Польщі, Чехії, Угорщини. В тій-такі Польщі, наприклад, у десятки разів більше сертифікованих підприємств, ніж у вас. Скажемо так, поки «Дніпрошина» є винятком із правил, роботи для інших має бути зроблено ще багато.

— Чи були випадки, коли підприємство подавало заявку на сертифікацію, а її не підтверджували?

— У нас суворі правила роботи, як і у всіх міжнародних органів із сертифікації. Наші фахівці-аудитори мають високу кваліфікацію, досвід роботи аудитів підприємств різних країн і відповідають за достовірність оцінки підприємства, сертифікованого за їхніми рекомендаціями.

Якщо аудитор під час перевірки фіксує порушення вимог системи якості, що мають систематичний характер і ставлять під загрозу або якість продукції, або задоволення попиту і вимог споживача, то за наявності такої невідповідності сертифікат нами цьому підприємству виданий не буде. Якщо ж підприємство в змозі виправити помилки протягом трьох місяців, то ми маємо право провести аудит вдруге. Однак, на жаль, були випадки, коли кількість невідповідностей була така велика, що навіть не йшлося про повторний аудит і ми змушені були відмовити клієнту-кандидату.

Як правило, втрата сертифіката системи управління якістю загрожує підприємству втратою іміджу і клієнтів, скороченням частини закордонних ринків збуту, тому необхідно ставитися до сертифікації відповідально і серйозно.

Віра КАСЬЯНОВА, прес-секретар «Дніпрошини»; Сергій КРАВЧЕНКО.

До речі, результати багатьох досліджень із проблем аудита, проведені в тому числі «Forum Corporatіon» і журналом «Fortune», свідчать про те, що «задоволені споживачі розповідають про своє позитивне враження щонайменше п’яти знайомим, а в середньому — восьми. Незадоволені ж більш балакучі і повідомляють про свої враження різним людям у середньому шістнадцять разів. На залучення нового споживача потрібно вп’ятеро більше затрат, ніж для утримання вже наявного».