В умовах «водного режиму»

Затоплені підвальні приміщення, тріщини у стінах, грибок на всіх поверхах комплексу — такий вигляд має сьогодні Рівненський обласний протитуберкульозний диспансер. На його території постійно просідає грунт, а вода у підвалі піднялася на 60 сантиметрів.

Проблеми розпочалися ще з десять років тому, але досі знайти кошти, щоб запобігти можливим трагічним наслідкам, місцевій владі поки що не вдалося.

— Диспансер побудований усупереч усім нормативним документам санітарної служби, — стверджує його головний лікар Ростислав Рожанський (на знімку). — Адже згідно з українськими стандартами такі заклади повинні розташовуватися поодаль міста, в сухих місцях, серед лісопаркової зони, яку на 90 відсотків мають заповнювати ялини й сосни. Жодна з цих умов не дотримана. До цього додалася ще одна проблема — в частині підсобних та підвальних приміщень (колишньому бомбосховищі) — стоїть вода. Через це будівлі тріщать і просідають. Прогнивають і руйнуються комунікації.

— Сьогодні, щоб замовити проект осушення диспансеру, потрібно близько п’ятдесяти тисяч гривень, — розповідає Ростислав Рожанський. — А сам комплекс робіт, необхідних для порятунку закладу, коштуватиме мільйон двісті тисяч гривень. Треба щось кардинально робити або просто закривати диспансер і відкривати його десь в іншому місці, щоб уникнути катастрофи. Із цим важко не погодитися. Заклад регіону вкрай потрібний, бо майже кожен тисячний мешканець області хворий на туберкульоз. І навряд чи хтось може сьогодні вважати себе цілком захищеним від цієї хвороби. Її прийнято вважати соціальною, тобто найпоширенішою серед вразливих верств населення. Найбільшу частину хворих становлять безробітні працездатного віку. Та сучасна екологія, неповноцінне харчування і стресові ситуації значно розширюють групу ризику. Непоодинокими стають випадки підхоплення хвороби досить заможними рівнянами після бізнесових негараздів.

— Рівненщині не вистачає близько двадцяти лікарів-фтизіатрів. Адже немає охочих замінити тих, які вийшли на пенсію. Воно й зрозуміло: є великий ризик заразитися хворобою, великі навантаження на лікаря, мала зарплата. А тому ми на сесії Рівненської обласної ради прийняли рішення про надбавки для лікарів-фтизіатрів. Але навіть це поки що не дало змоги розв’язати кадрову проблему, — розповідає голова постійної комісії Рівненської обласної ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства Віра Кобилянська. — Ще така проблема: із восьмидесяти гривень, необхідних щодня на харчування та лікування одного хворого на туберкульоз, виділяється менше двадцяти. А лікування в умовах «водного режиму», яке спостерігається сьогодні в обласному диспансері, через затоплення підвальних приміщень узагалі ставить під загрозу одужання хворого. Торік на сесії облради приймали рішення про надання додатково закладу коштів на ці цілі у сумі 900 тисяч гривень, але диспансер їх і досі не отримав.

У Рівненській ОДА повідомили, що вийшли з клопотанням перед Києвом про фінансування розв’язання цієї проблеми. Що ж, поживемо—побачимо, чи відгукнуться на знак біди столичні чиновники.

Рівне.